Його «Червону руту», «Водограй», «Я піду в далекі гори», «Мальви» знають не лише в Україні...
Його «Червону руту», «Водограй», «Я піду в далекі гори», «Мальви» знають не лише в Україні — вони перемагали на багатьох конкурсах у тодішньому СРСР і за кордоном. Однак традиційне звучання пісень нині не завжди знаходить відгук у серцях українців, особливо молоді. Аби дати друге життя творам співака, поета і композитора, зробити їх трендовими, у Луцьку за сприяння Фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк» організували проект «Наш Івасюк»
Євгенія СОМОВА
Пісні основоположника української естрадної музики линули в сучасному аранжуванні зі сцени Волинського обласного академічного театру імені Тараса Шевченка. Їх виконували знані вокалісти Тетяна Ціхоцька, Оксана Муха, Ірина Доля, Павло Табаков, а також заслужена академічна капела України «Трембіта». Твори буковинського соловейка в їхній інтерпретації звучали неповторно — свіжо, щиро, торкалися сердець слухачів, створювали ефект присутності автора. Концерт зібрав повен зал прихильників творчості незабутнього композитора і співака. У Луцьку подібний захід проводять уперше. Проте у Львові — це вже звичний, невід’ємний атрибут культурно-мистецького життя. Такі концерти ось уже п’ять років поспіль приурочують до дня народження митця. – Як правило, у місті Лева музичне дійство відбувається у другій декаді березня і проходить на досить високому рівні, – розповідала під час прес-конференції напередодні концерту співачка, лауреат багатьох всеукраїнських конкурсів, автор музичного проекту «Наш Івасюк» та низки інших Тетяна Ціхоцька. За її словами, у нинішні скрутні часи проводити такі масштабні заходи, коли задіяно до 50 артистів, складно. Тож він став можливим лише завдяки підтримці Фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк», який виділив кошти на організаційні витрати і лучани мали змогу придбати квитки за доступними цінами. — Проект об’ємний, дуже різнобарвний. Кожна пісня знайшла свого виконавця, — зазначила володарка гран-прі І Міжнародного конкурсу українського романсу імені Квітки Цісик Оксана Муха. — У ньому нема випадкових пісень, дивних, незрозумілих аранжувань. Він має довгу історію — над ним працювали два роки. Це — наше досягнення. До речі, нове життя багатьом творам Івасюка, що прозвучали на концерті, дав талановитий аранжувальник Роман Мельник, який нещодавно відійшов у Вічність. Про свою роботу над відродженням маловідомих творів композитора і співака розповідали постійний учасник концертів, приурочених до дня пам’яті геніального митця, переможець «Голосу України» співак та композитор Олег Табаков, вокалістка, композитор і поетеса, яка має волинське коріння, Ірина Доля. — Володимир Івасюк — не тільки наша історія, це те, що є зараз, що матиме Україна в майбутньому, що стане містком від сьогодні до завтра, — зазначила заступник голови правління Фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк» Ірина Констанкевич. — Ми будемо завтра представлені у світі, бо в нас є Івасюк, Симоненко, Шевченко, Костенко. Це — фундамент нашої культури. І якщо нічого не робитимемо, щоб утверджувати її у теперішньому, то що нас чекає в майбутньому? На думку Ірини Констанкевич, завдяки музикантам, що приїхали до Луцька, молодь має змогу відкрити для себе унікальність пісень Володимира Івасюка. Своєю чергою вокалісти висловили упевненість, що такі концерти стануть в обласному центрі Волині традиційними.
На фото: Музика Івасюка завше житиме — вважають учасники прес-конференції. Фото Євгенії СОМОВОЇ.
