Ідучи до Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка на творчий вечір-концерт...
Ідучи до Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка на творчий вечір-концерт добре відомого в Україні та за її межами композитора, диригента, хормейстера, фольклориста, заслуженого діяча мистецтв України Мирослава Стефанишина (на фото), я вже заздалегідь налаштовувався саме на свято. І, варто сказати, не помилився
Ігор БЕРЕСТЮК
За всієї урочистості моменту концерт, творча ідея якого, окрім самого маестро, належала також директору Волинського державного училища культури і мистецтв імені І. Ф. Стравінського, заслуженому працівникові культури України Василеві Панасюку, а режисура —Лідії Марчук, був абсолютно вільний від помпезності й зайвих пишнот – натомість панувала атмосфера щирості, задушевності і взаємної довіри між митцем, виконавцями та глядачами. Ведучі Оксана Ольха та Ігор Дрозд повели всіх у цікаву та незвичайну музичну мандрівку, зіткану з творів Мирослава Степановича, написаних на вірші Івана Франка, Лесі Українки, Миколи Мартинюка, Йосипа Струцюка, Віктора Вербича, Кирила Іванущика, Миколи Кузьо, Олександра Богачука, Тетяни Байди, Івана Корсака, які виконали хор «Оранта» Свято-Троїцького кафедрального собору, Волинський народний хор, дует у складі народного артиста України Василя Чепелюка та актриси драмтеатру Лариси Пивачук, вокальне тріо Волинського державного училища культури і мистецтв, вокально-інструментальний ансамбль дитячої музичної школи №3, вокальний дует ДМШ № 2, дует «Душа Волині» у складі заслуженої артистки України Алли Опейди й заслуженого працівника культури України В’ячеслава Судими, а також актори драмтеатру Анна Раєва та Юрій Поліщук. Виступи чергувалися з цікавим відеорядом, утвореним з інтерв’ю композитора, документальних кадрів, світлин зі старих альбомів, газетних статей. З них глядачі довідалися про становлення митця, витоки його творчого мислення, які беруть початок іще з дитинства: у родині майбутнього композитора завжди щиро любили музику, народну пісню. А далі був Івано-Франківськ, училище, Львівська консерваторія, навчання у легендарної когорти педагогів – Анатолія Кос-Анатольського, Миколи Колесси, Євгена Козака, Станіслава Людкевича, Павла Муравського і, нарешті, перше побачення з Лесиним краєм… Гідним апофеозом дійства став виступ духового оркестру Волинського державного училища культури і мистецтв імені І. Ф. Стравінського, котрий виконав «Молодіжний марш» і пісню на вірші Олега Потурая «За Вкраїну станьмо, браття». Того дня на адресу Мирослава Стефанишина линуло безліч вітань і побажань. Педагоги, діячі культури, мистецтва, письменники, журналісти, просто шанувальники таланту композитора не скупилися на щирі й теплі слова. А наприкінці творчого вечора сам ювіляр щиро подякував тим, хто був причетний до організації торжества, хто вітав його, а також усім присутнім у залі. Вдячні були й глядачі: адже це був не просто концерт – це був поклик серця, віддзеркалений у музиці.
