ВОДУ БУДЕМО ГРІТИ В КАСТРУЛЯХ

Уже четвертий тиждень у квартирах лучан, які користуються централізованим гарячим водопостачанням, немає води. «Такого не було навіть у скрутні 90-ті роки», — обурюються люди

Євгенія СОМОВА

Зазвичай у Луцьку гарячу воду відключали у липні—серпні, коли котельні ставали на ремонт, готувалися до нового опалювального сезону. А тут несподівано припинили подачу в травні. Без будь-яких попереджень. Тож споживачі забили тривогу. На їхні запитання, чому відключили і скільки доведеться гріти воду в каструлях, щоб помити посуд, – у державному комунальному підприємстві «Луцьктепло» відповідають: «Волиньгаз» через борги припинив подачу газу для підігріву води у котельні підприємства. А не попередили нікого, бо ж сподівалися вирішити проблему. Мовляв, газовики не раз присилали повідомлення, погрожували припинити подачу палива через неналежну сплату за надані послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії та гарячої води. Але ж якось домовлялися, залагоджували проблему. Цього разу, на жаль, не вдалося. Хоча й «Луцьктепло» з-поміж усіх теплопостачальних організацій України не найбільший боржник, подачу газу йому обмежили. На підприємстві кажуть, що НАК «Нафтогаз України» надіслав газорозподільним організаціям вимогу припинити постачання газу компаніям, які мають заборгованість за нього. А «Луцьктепло» винен йому 55 мільйонів 882 тисячі гривень. З них 19 мільйонів 966 тисяч – старий борг, який повертати конче зараз не вимагають. Найбільше недодало населення – понад 36 мільйонів гривень.
– Ми винні нині «Нафтогазу України» за газ для населення 24 мільйони 107 тисяч гривень, а воно нам за надані послуги – 36 мільйонів 200 тисяч, – пояснює заступник директора з фінансово-економічних питань Валентина Малютіна.
За її словами, саме неплатежі населення у загальній структурі заборгованості впливають на стан розрахунків підприємства за спожитий газ. Водночас більшість лучан своєчасно і сповна розраховуються з ДКП «Луцьктепло». Особливо люди старшого віку, які звикли сумлінно платити за комуналку. Але є й споживачі, котрі не розраховуються роками. Так, два власники квартир заборгували від 50 до 60 тисяч гривень, 68 – від 30 до 40 тисяч, 127 – від 20 до 30 тисяч, 625 – від 10 до 20 тисяч гривень... Є й будинки, які б’ють рекорди з несплати за тепло і гаряче водопостачання. Наприклад, мешканці будинків, що на вулицях Станіславського, 50, Потебні, 52-а, Гордіюк, 31, винні «Луцьктеплу» за спожиті послуги більш як по 200 тисяч гривень. Через злісних неплатників потерпають і ті лучани, які регулярно і своєчасно розраховуються за них. Врешті, й усе місто. Адже від рівня проплати споживачів залежить спроможність «Луцьктепла» розраховуватися за енергоносії, котрі постачають йому «Волиньгаз», «Волиньобленерго», «Луцькводоканал». А оскільки не платять споживачі, то й комунальне підприємство не може сповна розрахуватися з постачальниками. Отож, у боргах, як собака в реп’яхах. У зв’язку зі складною економічною ситуацією на «Луцьктеплі» змушені перейти на триденний робочий тиждень. У результаті робітники недоотримають зарплати, а міський бюджет – коштів.
Втім, проблеми комунальників лучан, які справно платять за послуги гарячого водопостачання, мало хвилюють.
– Я плачу щомісяця за них гроші, й чималі. Чому маю терпіти незручності нарівні з боржниками? – цілком резонно запитує лучанка Галина Поліщук. – Хай тиснуть на них, є ж різні методи впливу.
У «Луцьктеплі» запевняють, що роблять усе можливе, аби скоротити заборгованість. Залучають органи державної виконавчої служби, проводять інформаційні заходи, розвішують списки злісних неплатників... Але якихось помітних зрушень нема.
– Для відновлення гарячого водопостачання необхідно погасити хоча б поточні борги, – каже Валентина Малютіна. – Якби населення хоч половину сплатило, ми б розрахувалися з «Нафтогазом» і могли вести перемовини про подачу газу на котельні.
До вирішення проблеми змушене було підключитися керівництво міста й області – поїхало до Києва, як мовиться, з простягнутою рукою. Прохання, мабуть, були дуже слізними, бо розтопили серця власників газового крана: 27 травня у місті включили дві котельні. Гарячу воду отримали Волинське обласне дитяче територіальне медичне об’єднання, Луцька міська лікарня, а також 47 будинків. Згодом запустили ще кілька котелень. Тож частина лучан мають гарячу воду у квартирах. Тим, кому не пощастило, очевидно, доведеться ще довго митися у Стиру, гріти воду у каструлях. Адже «Нафтогаз» не хоче йти на поступки боржникам. Розраховувати на те, що з’явиться порозуміння з ним, не доводиться. Єдиний вихід із ситуації, вважає луцький міський голова Микола Романюк, – якомога швидше погасити заборгованість.
– Вольовим рішенням води не доб’ємося. За все треба платити, – каже він, – а населення, на жаль, не розуміє цього. Якщо не погасять заборгованість, то може не бути не тільки гарячої води в оселях, а й тепла. Розумію, в людей є фінансові проблеми. Але нема грошей – підіть у «Луцьктепло», і вам реструктуризують заборгованість. Таким чином вийдете з переліку неплатників.
Можливо, варто прислухатися до цих слів. Адже влітку комунальні послуги менше тиснуть на наші гаманці. Інакше гарячої води не бачитимемо до осені.