Усе відбувалося блискавично. Величезний агресивний пес кинувся на беззахисну білочку, яка переносила алейкою парку своє немовля...
Усе відбувалося блискавично. Величезний агресивний пес кинувся на беззахисну білочку, яка переносила алейкою парку своє немовля... Від несподіванки я спромігся лиш голосно крикнути. Але собачисько злякався і дременув геть. Сполохана білка випустила із зубів дитинча й опинилася на найближчій березі. Взяв у руки білченя і, відігрівши в долонях, поклав у траву біля дерева. Чатував з годину, відганяв собак, допоки білка таки забрали своє дитинча. Ось така пригода трапилася зі мною нещодавно. Пишу до газети на цю тему вдруге, звертали увагу на проблему й інші дописувачі. А віз, як то кажуть, і нині там. Хто врешті–решт наведе лад у Центральному парку ім. Лесі Українки? Бродячі пси за цей час знищили тут не одну білочку. А вони в парку майже ручні. Лучани й гості міста з дітьми підгодовують звірят, дають прекрасні уроки доброти й милосердя малюкам. Бездомним собакам, поза сумнівом, теж потрібна опіка. Але не місце їм у парку, біля самих атракціонів, де бавляться діти, вважає наш читач Василь Голюк.
