ВІКНО РУБРИКИ: міський голова став перед акторкою на коліно
Магія театру діє і на глядача, і на актора. Театр возвеличує, оголює душу, змушує співпереживати, сміятися й плакати, іноді — над собою. Та найголовніше — він не дозволяє бути байдужим...
Магія театру діє і на глядача, і на актора. Театр возвеличує, оголює душу, змушує співпереживати, сміятися й плакати, іноді — над собою. Та найголовніше — він не дозволяє бути байдужим.
Про це добре знає народна артистка України Людмила Приходько, яка віддала сцені 50 років. З цієї нагоди у Волинському академічному обласному українському музично–драматичному театрові ім. Т. Шевченка відбувся бенефіс, який зібрав численних шанувальників її таланту. Цього вечора вони мали нагоду насолодитися її грою, а також пригадати творчий шлях актриси. Зіграно понад 150 ролей. Вона поставала перед глядачем і Мавкою з «Лісової пісні», й самою Лесею Українкою, й Анною із «Землі» Ольги Кобилянської, і неперевершеною Лісістратою з комедії Арістофана. (Ех, як бракує мудрості Лісістрати нам, сьогоднішнім!). Серед тих, хто привітав Людмилу Іванівну з ювілеєм, був і луцький міський голова Микола Романюк із дружиною Марією. Він вручив актрисі Почесну грамоту міської ради і на знак визнання її таланту елегантно став на коліно та поцілував руку (на фото).
