Пучечок маків і волошок
На білім платтячку лежав.
― Куди ти, внученько хороша? –
Дідусь ласкаво запитав.
Євген ШЕВЧУК Пучечок маків і волошок На білім платтячку лежав. ― Куди ти, внученько хороша? – Дідусь ласкаво запитав. — Аж у Локачі, до бабусі На іменини їду я. — А звати як тебе? — Катруся, ― защебетало ластів’я. Немов з дорослою, охоче Дідусь розмову далі вів. Світилися дитячі очі Від дідусевих отчих слів. Як на два сонця всі дивились, Що чарували наяву: То перше старість щедро гріло, А друге ― квітку польову.
