ТИ БУВ СХОЖИЙ НА ВІТЕР

Євгенія НАЗАРУК

Винувато обняв за плечі,
Говорив щось про душу і тіло.
Я ж сказала: — Аріведерчі!
Що було — те уже відлетіло.

Я вже вільна і маю право
Написати це слово курсивом.
Ти наліво, а я направо
Розійдемось — і будем щасливі.

Розійдемось — і будем квити.
Нам обом є куди подітись.
Ти був дуже схожий на вітер,
Я ж хотіла… хотіла зігрітись.

У вікно заглядає вечір,
В душу м’яко зорить очима…
Так що, милий, аріведерчі!
І не стій за моїми плечима!
с. Лище Луцького району