Директор Національного інституту стратегічних досліджень, радник Президента Володимир Горбулін (на фото) в тижневику «Дзеркало тижня. Україна» озвучив 5 можливих сценаріїв протистояння на Сході України. Три з них – радикальні, два – проміжні компромісні...
Директор Національного інституту стратегічних досліджень, радник Президента Володимир Горбулін (на фото) в тижневику «Дзеркало тижня. Україна» озвучив 5 можливих сценаріїв протистояння на Сході України. Три з них – радикальні, два – проміжні компромісні
Перший радикальний сценарій — «тотальної війни» — можливий, якщо російське керівництво вирішить почати відкриту збройну агресію для отримання сухопутного коридору в Крим або доступу до свого військового контингенту в Придністров’ї. Горбулін вважає, що Україна має шанси на перемогу в тотальній війні, тому що Росія обмежена в технологічних і фінансових ресурсах, має низький запас політичної міцності, населення вимирає, армія не модернізована. Крім того, деморалізуватимуть і демотивуватимуть бойові дії на території самої Росії, які неминуче виникнуть в умовах тотальної війни. Цей сценарій – найбільш героїчний і жертовний, хоча й найменш імовірний. Бажання воювати не мають ні український народ, ні російський. Другий радикальний сценарій – «відсікання» або «стіни» – передбачає остаточну відмову України від окупованих територій і повний розрив із ними. Відповідно і відносини з Росією мають бути зведені до мінімуму, що передбачає можливе продовження «захисної стіни» по всьому російсько-українському кордону. Такий сценарій боляче вдарить по престижу України, але не поставить хрест на її державності. Третій радикальний сценарій – «сателітності» – передбачає пошук способів сепаратного миру з Росією на вигідних для неї умовах, нехтування інтересами західних партнерів, визнання автономії Донбасу, відмова від повернення Криму. Подібне примирення майже позбавить зовнішню політику Української держави незалежності і прив’яже її історичну долю до історичної долі Росії. Горбулін зазначає, що такий варіант самогубний для України і з політичного погляду не має жодного сенсу. Четвертий сценарій – «заморожування» – полягає в «заморожуванні» конфлікту за зразком Придністров’я, Абхазії, Південної Осетії. У такому рішенні зацікавлена Росія, а також частина країн Євросоюзу і найбільш конформістські та проросійські прошарки європейського суспільства. У такому разі так звані ДНР і ЛНР залишаються у складі України, і ми беремо на себе економічний тягар відновлення зруйнованих районів Донбасу. Водночас де-факто в Донбасі буде маріонетковий режим, контрольований Кремлем. Реалізація цього сценарію буде відповідати інтересам і Росії, і ЄС, але не України. П’ятий сценарій – «ні війни, ні миру» – передбачає обмежену війну проти Росії та колабораціоністів на Сході з метою завдати їм якомога більших демотивувальних втрат, постійні переговори, нарощування військового потенціалу, поступове витіснення бойовиків з українських територій, зближення з НАТО і Євросоюзом. Такий сценарій робить можливим досягнення максимального результату з найменшими жертвами і втратами, хоча і вимагає багато часу, уміння і терпіння для втілення.