Старенький дідусь сидить на порозі свого будинку й грає на сопілці. Поруч нього — маленький онук. Він танцює, а потім раптом запитує:
— Дідусю, а коли ти помреш?..
Старенький дідусь сидить на порозі свого будинку й грає на сопілці. Поруч нього — маленький онук. Він танцює, а потім раптом запитує: — Дідусю, а коли ти помреш?
Ігор СІЧОВИК, упорядник книги «Притчі про диваків і дружбу» (тернопільське видавництво «Богдан»)
-Онучку, я помру разом із тобою, — відповідає старий. Його невістка, мати маленького хлопчика, чує відповідь старого й починає обурюватися: — Батьку, я думала — ви старий і мудрий, але бачу, що помилялася! Як можна бажати смерті своєму онукові!? — Дочко, — відповідає старий, — нічого ти не розумієш. Мій онук — наймолодший з усіх, хто мене знає. Він проживе довше всіх вас і весь цей час буде мене пам’ятати. А з його смертю остаточно зникне пам’ять про мене, отоді я й помру.
