Я ПРИСНЮСЯ ТОБІ…

Я приснюся тобі випадково,
І, схиливши чоло в забутті,
Пам’ятатимеш знову і знову
Ту любов. Чужу долю в житті.
На столі — чорна кава світанку.
Час, як сніг, над землею спливав.
Прокидалося небо щоранку
В обіймах. День вік віщував.
Ну а березень снігом почався,
Так любов замітала сліди.
Шепотіли вуста на світанку:
«Я залишуся. Тільки не йди».
Двері в сни прочиняти не стану.
Прийду тихо. Насниться знов рай.
Буду тишею, сонцем, вітрами,
Тільки хоч мене в снах пам’ятай.
Людмила ВЛАСЮК,
смт Маневичі.