ЯК Я ДОСІ БЕЗ ТЕБЕ ЖИЛА?

Євгенія НАЗАРУК

А літа — як восковії свічі.
Потихеньку згорають до тла.
Незнайомий мені чоловіче,
Як я досі без тебе жила?

Як без тебе стрічала світанки,
Як варила обід на плиті?
Не була ні жона, ні коханка —
Ти мені не зустрівся в житті.

А літа, а літа — наче гомін.
Проминають у тихій журбі.
Я візьму щось хороше на спомин,
Щоб не бути гіркою тобі.

Ти всміхнешся мені так неждано
І промовиш слова, повні див:
«Незнайома, солодка, кохана,
Як раніше без тебе я жив?»