«ТАТУ, БАЧИШ, УСІ ДЕРЕВА БІЖАТЬ НАЗАД!»

Літній чоловік із дорослим сином увійшли до вагона поїзда й зайняли свої місця. Парубок сів поблизу вікна...

Ігор СІЧОВИК, оповідання «Радість життя» з книги «Притчі про диваків і дружбу» (тернопільське видавництво «Богдан»)


…Як тільки поїзд рушив, він висунув руку з вікна, щоб відчути потік повітря, й раптом захоплено закричав:
— Тату, бачиш, усі дерева біжать назад!
Літній чоловік посміхнувся у відповідь.
Поруч із парубком сиділа подружня пара. Вона була здивована тим, що дорослий чоловік поводиться, як маленька дитина.
Раптом парубок знову вигукнув у захваті:
— Тату, подивися, озеро й тварини… Хмари пливуть слідом за поїздом!
Пара зніяковіло спостерігала за дивною поведінкою парубка, в якій його батько, здавалося, не помічав нічого дивного.
Пішов дощ, і краплі дощу торкнулися рук парубка. Він знову переповнився радістю й заплющив очі. А потім закричав:
— Тату, іде дощ, вода торкається мене! Бачиш, тату?
Маючи намір хоч чимось допомогти, подружня пара, що сиділа поруч, запитала літнього чоловіка:
— Чому ви не відведете свого сина до якоїсь клініки на консультацію?
Літній чоловік відповів:
— Ми щойно із лікарні. Сьогодні моєму синові повернули зір…