Ви маєте право мене не любити
Між буднів, холодних й німих...
Людмила ВЛАСЮК
Ви маєте право мене не любити Між буднів, холодних й німих. Ви маєте право мені говорити, Що винна я більше за всіх. На лаві підсудних я долю благала Змінити свій вирок на гнів. Світлини любові надійно сховала, Сумління ж залишило слід. Святкую свободу! Карайте на милість! Всього було: спогадів, снів. Вони у душі Вашій десь загубились Між пристаней сотні віршів. І ще один рік, як біль пережито… Життя ж, воно грішне й лукаве. Ви можете серце моє підкорити, Любити ж – не маєте права. смт Маневичі.
