МОЛИМОСЯ ЗА МИР І ЗА …ДОЩ

Небувала серпнева спека перетворює Волинь на пустелю

«Мені наснився шум дощу…» — рядок із призабутої пісні завше сприймався щемливо, бо ж у космосі дощів не буває, і в цих словах спеклися, спресувалися воєдино почуття ностальгії, туги за звичним і рідним, коли людина відривається від земної орбіти. Здається, природа зіграла з нами злий жарт, примусивши пережити, як воно — місяць без дощу в умовах понад 30-градусних температур не в космосі, а на землі. Побутового визначення «спека» навмисно уникаю, бо, за синоптичними критеріями, спека — це тоді, коли термометр показує +35 градусів за Цельсієм. Але ж на сонці бувало й більше!

Валентина ШТИНЬКО

На город махнула рукою. Що вродило, те й вродило, води на нього однак не настачиш. А ось квітник намагалася рятувати, аби хоч не втратити рідкісні і, зрозуміло, недешеві види. Поливаю бругмансії, гейхери, гібіскуси і наче чую докірливий і благальний шепіт флоксів, жоржин, гладіолусів, айстр, чорнобривців та інших «звичних» рослин: «А нам? Ми також спраглі! Дай хоч краплинку!»
І раптом якогось світанку — невже наснилося? Шум дощу, а радше — дощику! Виходжу на вулицю і спостерігаю, як спрагло рослини підставляють краплям кожен листочок, кожну стеблинку… Але цей довгоочікуваний сон наяву тривав усього лиш кільканадцять хвилин. Дощик зволожив асфальт, а пересохла земля залишилася сивою від розпуки. Ті мізерні опади видалися копійчаною милостинею із неба. Господи, та доки ж це триватиме! За що Волині, краєві сотень озер, який ніколи особливо не відчував браку вологи, таке випробування?! Он на сусідній Львівщині становище значно краще, дощі, хоч і не дуже рясні, там перепадали.
Прошу прокоментувати ситуацію синоптика із багатолітнім стажем, завідувачку сектору метеопрогнозів Волинського обласного гідрометеоцентру Валентину Набоку. Валентина Іванівна зітхає і пояснює, що спека для Волині — не диковина, але щоб така, як цьогоріч, — на її пам’яті вперше. Температурні показники за серпень по Луцьку тричі перевищували абсолютний максимум, зафіксований із часу спостережень. Викликана така погода блокуючими антициклонами, які стояли протягом місяця. Спекотне повітря проникало в Україну спочатку з Туреччини, потім — із Півночі, далі — із Середньої Азії. Аномальна спека, як свідчить прогноз, захопить і початок вересня, а далі синоптична ситуація почне потроху змінюватися. Невеликий дощ і навіть грозу можна очікувати вже найближчими днями. Помірні дощі прогнозуються й у вихідні.
А ось про негативні наслідки такої аномалії для різних секторів економіки йдеться в оперативній інформації Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Українського гідрометеорологічного центру. Адже від спеки потерпає не лише Волинь, а й Рівненська, Житомирська, Тернопільська, Київська, Хмельницька, Вінницька та Закарпатська області, де середня кількість опадів становила лише 37–60 відсотків від норми. У той же час в областях східного Лісостепу і Степу кількість опадів виявилася близькою до норми — 80–120 відсотків!
Особливістю посухи нинішнього року є поєднання одразу трьох її видів: метеорологічної (повітряної), сільськогосподарської (ґрунтової) та гідрологічної, що надалі може мати негативні соціально–економічні наслідки, у першу чергу — в аграрному секторі. На щастя, на період посилення та поширення посухи урожай ранніх зернових уже був сформований і переважно зібраний. Тому постраждали пізні культури — кукурудза, соняшник, цукровий буряк, соя, які внаслідок теплового стресу передчасно завершили вегетацію. При цьому відбулося неминуче зниження врожайності, особливо у західних і північних областях.
Йдеться в інформації і про те, що станом на 25 серпня на 80 відсотках площ, призначених під сівбу озимих урожаю наступного року, верхній шар ґрунту сухий, що не дозволить здійснити вчасні посіви. Адже запас вологи під майбутній урожай озимих створюється саме у липні–серпні, а сівба мала б розпочатися вже в першій декаді вересня. Втім, схожі для сівби озимини погодні умови у другій половині літа спостерігалися в Україні в 1999, 2005, 2010, 2011 роках.
Що ж до гідрологічної посухи, то впродовж липня–серпня відбувалося невпинне значне зниження запасів ґрунтових вод, місцями до повного висихання свердловин та колодязів. На багатьох річках рівні води знизилися до найнижчих відміток за період регулярних спостережень. Відбувається значне заростання русел, пересихання малих річок і формування ділянок стоячої води. Тривале бездощів’я ускладнює діяльність водогосподарського, гідроенергетичного комплексів, об’єктів комунального, рибного господарства, а також забір поверхневих вод для виробничих і соціальних потреб. А ще ж — надзвичайна пожежна небезпека, яку сповна відчули на собі й волиняни.
…Схоже, Господь випробовує нас не тільки війною. А що можна протиставити стихії? Змобілізованість, згуртованість, взаємодопомогу і віру. Ми з колегою, не змовляючись, вирішили: перший же дощ зустрінемо просто неба, без парасольок і з подячною молитвою на вустах. А ще — з дитячою приповідкою–заклинанням: «Дощику, дощику, припусти!»