Помічник комбайнера Галина: «У СЕЛІ ЖИТИ — ТРЕБА ВМІТИ ВСЕ РОБИТИ»

Подружній екіпаж Валерія та Галини Якобчуків із села Сільце Горохівського району став переможцем у збиранні ранніх зернових серед працівників ТзОВ «Горохів-насіння»

Олег ДІДИК

Валерій трудолюбивий змалку, бо виховувався у працьовитій селянській сім’ї, де було семеро дітей. Старші з них і вдома мали обов’язки, і на ферму ходили, допомагали мамі Раїсі Сергіївні доглядати й доїти корів. Часто бігав Валерій і на тракторну бригаду до батька Йосипа Федоровича Якобчука, досвідченого й невтомного механізатора. Двадцять років тому важка праця та невиліковна хвороба забрали маму. Вже нема в живих і тата. Естафету нелегкої селянської долі батьків несуть своїми трудовими дорогами їхні діти.
Основна професія Валерія — водій. Цьогоріч навесні адміністрація ТзОВ «Горохів–насіння» передала його КамАЗ нашим армійцям, які захищають незалежність і територіальну цілісність України в гібридній війні на Донбасі, а Валерія перевела в комбайнери.
У помічники до нього на період жнив попросилася його дружина Галина. Чому? Можливо, щоб разом із чоловіком збільшити сімейний заробіток? Галина не стала заперечувати того, що зараз, коли найбільше збідніло село, при несусвітніх цінах на товари найпершої необхідності, захмарних тарифах на газ, електроенергію її сім’ї не зайві додаткові гроші. Тим більше, що потрібні кошти для навчання дочки Нелі, яка є другокурсницею Горохівського коледжу ЛНАУ. Буде агрономом і працюватиме, як і її батьки, в селі. Але на наше запитання Галина Якобчук відповіла ось так:
— Нині в селі жити — треба вміти все робити.
За професійною освітою Галина — кравчиня. Працювала вагарем, кухарем їдальні ТзОВ «Горохів–насіння» у Сільці. Самотужки жінка оволоділа теоретично й практично навичками ветеринарного санітара, бо чимале особисте селянське господарство Якобчуків поповнилося міні–кролефермою. Встигає Галина вирощувати й доглядати квіти біля хати, в якій подружжя Якобчуків живе з її батьками–пенсіонерами Катериною Миколаївною і Василем Васильовичем Федунами.
Залишивши кухню, а домашні турботи передавши своїм батькам і дочці Нелі, жінка, як кажуть керівники ТзОВ «Горохів–насіння», успішно склала іспит на помічника комбайнера. Сімейний екіпаж Якобчуків намолотив «Доном» 14483 центнери збіжжя, а разом із ріпаком — більше 16000 центнерів. Це — найкращий результат не тільки у відділенні села Сільце, але й загалом у ТзОВ «Горохів–насіння».
На обжинках Галині й Валерію вручили відзнаки за перше місце. По–належному вшанували самовідданий труд комбайнерів і їхніх помічників Бориса Загоровського, Дмитра Корзана, Петра Степащука і Валентина Яворського, водіїв Миколу Баранчука, Володимира Шуляпу і Володимира Ясківця, механізаторів батька й сина Анатолія і Андрія Онишкевичів, зварника Віктора Майструка, завідувача майстерні Віктора Павлюка, комірника — завідувача току Юрія Левчука та інших. Завдяки їхній самовідданості й наполегливості при чималому навантаженні було своєчасно зібрано ранні зернові на загальній площі 1200 гектарів по всіх трьох відділеннях. Погектарна врожайність краща, як торік, і склала 45 центнерів ячменю, 30 — ріпаку, 50 — центнерів пшениці.
— Цьогоріч ми не змогли купити сучасний потужний комбайн, бо придбали трактор JOHN DEERE та зернову сівалку до нього. Якщо успішно завершимо нинішній нелегкий сільськогосподарський рік, то до наступних жнив обов’язково будемо мати й новий комбайн, — каже в. о. директора ТзОВ «Горохів–насіння» Микола Віктович.
Через два дні після обжинків ми побачили Галину й Валерія на підводі, якою везли від комбайна до зварювальника запчастину. І такий транспорт для Якобчуків звичний, бо тримають у своєму особистому селянському господарстві коня. Поки готувалася до друку ця публікація, Галина і Валерій з підводи знову пересіли на «Дон». Хоча хліб і в складах, але попереду ще багато роботи: очікують свого часу і робочих рук 500 гектарів сої, 150 — кукурудзи на силос і зерно та 40 гектарів конюшини на насіння. І тут комбайновий екіпаж Якобчуків старається бути попереду.

На фото: Подружжя Валерій і Галина ЯКОБЧУКИ.
Фото Олега ДІДИКА.