Познайомившись із Миколою Гладуном (на фото), який мешкає в Торчині, авторка цих рядків переконалася, що білі ворони та чорні лелеки у мистецькому просторі Волині все ж існують...
Познайомившись із Миколою Гладуном (на фото), який мешкає в Торчині, авторка цих рядків переконалася, що білі ворони та чорні лелеки у мистецькому просторі Волині все ж існують... І така, на жаль, дуже рідкісна в наш час риса характеру, як скромність, є справжньою сестрою таланту…
Світлана ЗОЗУЛЯ
«…Закопав я його у землю, коротше кажучи. Закінчивши вісім класів, вступив до ветеринарного технікуму в Рожищі. А раніше думав, що після десятирічки піду навчатися в художнє училище. Що ж, не судилося… Натомість став військовим», – з гірчинкою в голосі згадує Микола Павлович. Але, дивлячись на його роботи – пейзажі, портрети, натюрморти, – ловила себе на думці, що той закопаний скарб із роками став іще коштовнішим. «Приборкав» митець і такий досить рідкісний нині у нашому краї жанр, як карикатура. — Малювати – то, напевно, від Бога, адже спеціально не навчений цього, це закладено в мені, – відповідає на моє не висловлене вголос запитання «Звідки ж такий хист?» торчинський художник. І вкотре переконуюся, що скільки б дипломів не мав, але найголовнішого – Божої іскри – у жодних інститутах не здобудеш. Власне, як і почуття гумору, яке стає в пригоді Миколі Гладуну, коли він створює дотепні малюнки. Зізнається, що йому більше до вподоби побутові теми, адже кількість сюжетів тут – невичерпна. Маленькі шедеври його веселого пера неодноразово були надруковані у старому доброму всеукраїнському журналі «Перець», у луцькій районній газеті «Слава праці». Микола Павлович надсилав свої карикатури і на конкурси. Одного разу, заповнюючи анкету учасника, замість своєї фотокартки відправив… шарж на самого себе. Що ж, справжній художник повинен дивитися критично не тільки на весь навколишній світ, а й на власну персону. Можливо, саме тому наш герой, намалювавши за останні декілька років ряд живописних полотен, лише зрідка виставляє їх на загальний огляд або на продаж. Авторка ж цих рядків упорядкувала його карикатури у збірку «Художник із посмішкою», яку за підтримки благодійників фонду «Волинь-2014» вдалося розтиражувати для психологічної реабілітації наших солдатів засобами гумору й сатири.