«Я ТАК КОХАЛА ЧОЛОВІКА, ЩО ЗУПИНЯЛОСЯ СЕРЦЕ»

«Шлюб — це велика робота», — так сказала народна артистка України Ада Роговцева, яка зовсім юною вийшла заміж за актора Костянтина Степанкова і була з ним до останньої хвилини його життя./

Людмила ПАРХОМЕНКО

Вперше вони зустрілися, коли Ада вступала до театрального інституту. Складала іспит з російської літератури. У неї був білет із запитанням «П’ять принципів соціалістичного реалізму». Коли підійшла черга, викладачка, якій дівчина повинна була відповідати, сказала Костянтину Петровичу, щоб прийняв іспит у цієї абітурієнтки. І вийшла. Тоді Ада не побачила, хто він, цей викладач, а він уже побачив, що вона — його жінка на все життя.
Актриса впевнена, що шлюб — це не вічна любов, а велика робота.
— Жили ми дуже дружно і ніжно. Хоча всяке довелося пережити за роки нашого шлюбу. Та я так кохала свого чоловіка, що зупинялося серце. Я прийшла до нього дівчиськом, мені було вісімнадцять, і ми прожили 48 років.
Після смерті Костянтина Степанкова Аді Миколаївні було важко самій, та її тримала і досі тримає на світі любов до дітей і онуків. Про інших чоловіків актриса навіть не замислюється.
А ось рядки з листа Костянтина Петровича: «…Люблю тебе, живу тобою. А ображати мене не треба. Їй–богу, я хороший. Ти вже давно могла переконатися в цьому, якщо ще не переконалася. Переконаєшся, запевняю, що це неминуче. Жаліти я тебе не хочу і не буду. Байдуже до тебе ставитися не вмію. Поки люблю — так люблю. Розлюблю — ти перша дізнаєшся. Ясно? Не злися, не сердься, не мучся і нехай тобі не буде важко. Пам’ятай, рідна, я щомиті з тобою… Будь здорова, дівчинко, до скорої, гарної зустрічі. Твій, твій! Кіт».
— Про любов писав, але ніколи не говорив, мабуть, не привчений був, адже він без сім’ї виріс, в дитинстві не був обігрітим… — розповідає артистка. — А я — якось ішли ми разом — всю дорогу йому: «Як я тебе люблю, як я тебе люблю!» А Кость Петрович обірвав мене, подивився в очі і каже: «Любов — вона не словами, а справами міряється»…