РОЗЛУЧЕННЯ КОЛОМОЙСЬКОГО ТА КОРБАНА?

Ігор Коломойський не готовий загинути під руїнами політичного проекту Геннадія Корбана. Питання навіть не у стриманому коментарі олігарха, який звів усі неприємності до нервової реакції влади на «успіх» партії «УКРОП» на виборах. Справа обернулась так, що сьогодні серед членів дніпропетровського клану кожен сам за себе...

Сергій ЛЕЩЕНКО, нардеп від «Блоку Петра Порошенка», екс-журналіст інтернет-видання «Українська правда»


За моєю інформацією, по-справжньому близькі до олігарха люди виїхали з України. Наприклад, заступник губернатора Святослав Олійник отримав сигнал напередодні «шухера» і перебрався до Словаччини. Олійник зав’язаний особисто на Коломойського, він був його захисником у справі замаху на адвоката Карпенка, «рішав» питання із закриття справи у судах і організував прикриття для слідчого, який підігрував олігарху.
Тепер Олійник знаходиться ближче до Олександра Лазорка, колишнього керівника «Укртранснафти», який теж утік у Братиславу. Лазорко особисто зав’язаний на Коломойського, керував компанією в інтересах олігарха, викачував технічну нафту, платив йому за «складування» сировини державні гроші, а в останній день роботи на посаді поклав весь залишок на депозити в «ПриватБанк».
Ще раніше, ніж Олійник та Лазорко, за кордон перебрався корпоративний юрист Коломойського Тимур Новиков. Тоді чому Коломойський не попередив Корбана чи не наказав йому залишити країну?
Коломойський ніколи не розглядав Корбана як свого «в дошку». Для нього він був субпідрядником, який завжди мав свій інтерес — і ще намагався на цьому заробити, якщо не гроші, то політичні бали.
Природу стосунків Коломойського та Корбана описує одна історія. Тривалий час нинішній депутат від «Опозиційного блоку» Вадим Новинський був партнером Коломойського на Південному гірничо-збагачувальному комбінаті (ПГЗК). У власність Коломойського цей актив потрапив на рубежі 1990–2000-х років, коли почали рвати залишки імперії Лазаренка–Тимошенко.
Оскільки Корбан провів операцію з відібрання активу в Тимошенко і брав участь в оформленні власності, то у нього була довіреність від Коломойського на представлення його інтересів. Новинський довго не міг провести зібрання акціонерів ПГЗК, оскільки Корбан не приходив і зривав кворум. Але одного разу сталось по–іншому. Новинський зателефонував Корбану і сказав: «Гено, я в місті, під’їдь у таке-то місце, хочу поговорити». Корбан приїхав, заходить у кімнату, там якісь люди, Новинський подає руку і каже: «Зібрання акціонерів оголошую відкритим». Корбан: «Як? Що?». А Новинський відповідає: «Пізно, Гено, ти прийшов, зібрання відкрито, усе знято на відео». Зібрання тоді провели і потрібне Новинському рішення прийняли.
Так ось, є думка, що ця сцена — легенда для того, щоб відбілити Корбана перед Коломойським, а насправді Корбан був у змові з Новинським. «Йому зробили пропозицію, від якої неможливо відмовитись, і за формою, і за змістом», — стверджують джерела. Повірив у цю історію Коломойський чи ні — краще запитати в олігарха. Але якось поблизу Корбана вибухнула бомба. Поінформовані люди назвали це «вітанням від Нарика». Корбан з тих пір їздить тільки на броньованих автомобілях, а за його безпеку відповідає відомий у кримінальних колах Михайло Кошляк (оформлений помічником депутата Бориса Філатова, затриманий за підозрою у вбивстві).
Крім цього, Корбан був причетним до спроб зміни власності на Маріупольському меткомбінаті імені Ілліча, який зрештою потім забрали Ахметов і Новинський. Тобто Корбан у кваліфікації Коломойського був людиною, яка працює рейдером з різними олігархами і яка собі на умі. За послуги, надані Коломойському, йому було дозволено розвивати теми під прикриттям усієї «групи». Тому, поки вони були при владі, Коломойський та Корбан жили якщо не душа в душу, то мирно. Але коли стало гаряче, Коломойський «злив» Корбана, як раніше «злив» Шустера, торгуючись із владою. Так само, як колись співробітник юридичного департаменту ЄЕСУ Борис Філатов «злив» Юлію Тимошенко, коли ПГЗК переходив до Корбана та Коломойського.
Будучи губернатором, Коломойський не керував областю, а проводив більшість часу в Женеві, Києві чи Лондоні. Він багато що пустив на самоплив і зараз хоче уникнути відповідальності за самодіяльність членів команди, яку пов’язують із захопленням заручників та вбивствами СБУшників.
До речі, про «зливи». Можливо, ви не звернули уваги, але всі заходи по Корбану проходили без залучення міліції. Причина — у лояльності Авакова до Коломойського. Не соромлячись, міністр внутрішніх справ навіть відмовився подавати документи в Інтерпол для оголошення Лазорка у міжнародний розшук. З більш ніж абсурдної причини — мовляв, адвокати втікача вважають справу проти нього… політичним переслідуванням. Тому, на думку Авакова, СБУ та прокуратура повинні довести протилежне. За такою логікою і Януковича треба знімати з розшуку, адже він також усе називає репресіями!
Ну і наостанок — про те, до чого призводять політичні договорняки. Головним адвокатом Геннадія Корбана у кримінальній справі є юрист Андрій Богдан із компанії «Пукшин та партнери». Так ось, Богдан зараз перший у черзі на входження в Раду… за списком «Блоку Петра Порошенка».
Список вони формували у вересні 2014 року, коли з Коломойським був ще мир. В якості гарантії Богдана як радника губернатора Дніпропетровської області включили у список «Блоку Петра Порошенка» під номером 74. Через рік усе помінялось. Кажуть, Богдану зараз пропонують великі гроші, щоб він відмовився від мандата, але той не погоджується.
Тепер, коли адвокат Корбана стоїть на порозі входження у парламент, навряд чи когось із депутатів фракції «Блоку Петра Порошенка» призначать у виконавчу владу. Тому що тоді фігурант складе мандат, і зайде Андрій Богдан. Цей факт засмучує багато кого у парламентській фракції БПП з тих, хто хотів би увійти в уряд, включаючи першого заступника голови Ігоря Кононенка. Та зробити з цим нічого не можна. А найбільш образливо тим кандидатам, які розташовані у списку нижче за Андрія Богдана. Їх проходження у парламент стало заручником великої політичної гри.
Джерело: http://blogs.pravda.com.ua/authors/leschenko/5637d243c1bb7/