«Мову під шубою» пропонують читачам приготувати кулінарні сайти, «від’язикатися від солодкого» радять інші, дбаючи про нашу фігуру. Кожен другий дорослий українець вживає нецензурну лексику просто на вулиці, у спілкуванні частіше почуєш «да», ніж «так», або «спасібо» замість «дякую»...
Мирослава КОЗЮПА, редактор відділу розповсюдження і творчого розвитку газети «Волинь-нова»
«Мову під шубою» пропонують читачам приготувати кулінарні сайти, «від’язикатися від солодкого» радять інші, дбаючи про нашу фігуру. Кожен другий дорослий українець вживає нецензурну лексику просто на вулиці, у спілкуванні частіше почуєш «да», ніж «так», або «спасібо» замість «дякую». Запрошені у владу чужоземці спочатку беруться завзято вивчати українські слова (хоч, зрештою, виявляється, що ніхто з них «солов’їної» так і не опанував), а вітчизняні чиновники через суди намагаються довести, що мають повне право розмовляти мовою агресора й окупанта
9 листопада Україна відзначала День української писемності і мови. Перевірити свої знання граматики можна було під час теле- і радіодиктанту, у якому взяли участь лише 2 високопоставлені чиновники: віце-прем’єр-міністр – міністр культури В’ячеслав Кириленко та міністр освіти Сергій Квіт. А громадський рух «Відсіч» під Адміністрацією Президента вимагав від влади підтримки української мови, забезпечення державного фінансування книг, кіно, запровадження квоти для української мови на телебаченні й радіо, звільнення чиновників, які ігнорують державну мову… Скандальний закон Ківалова – Колісниченка, який дає право вибору мови навчання дітей у школах і гарантує особливий статус регіональних мов, діє дотепер. Хоч парламент і визнав його таким, що втратив чинність, однак документ відмовився підписати в.о. президента Олександр Турчинов, не завізував його і наступник Петро Порошенко. Мовляв, допоки не буде нового, «достойного» законопроекту. А заміну так ніхто і не пропонує... Тим часом міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і взагалі судиться із львівським активістом за право виступати російською. Саме у День української мови апеляційний суд мав розглядати його заперечення на рішення попередньої інстанції про те, що чиновник зобов’язаний користуватися державною мовою, а відомство – перекладати виступи керівника, але, на щастя, напередодні МВС свою претензію відкликало. Влучно охарактеризувала ситуацію скандальна свободівка Ірина Фаріон: при Азарові у нас була «азірівка», а при Авакові стала «аваківка». Дослідники, проаналізувавши 10 найпопулярніших радіостанцій, підрахували: упродовж дня звучить лише 7 українських пісень, тоді як російських виконавців можна почути 58, а іншомовних – 84 рази. У книгарнях також домінує чужоземна література і лише 15% книг – україномовні. Очільник Міносвіти Сергій Квіт скасував наказ міністра Івана Вакарчука про викладання української мови, історії України, філософії та культури у вишах, а міський голова Львова Андрій Садовий минулого року закликав провести в культурному центрі країни дні російської мови. Тож і не дивно, що при такому стані справ у сфері мовної політики депутат Львівської міськради Юрій Путас зробив 16 граматичних і пунктуаційних помилок у зверненні до міського голови. А половина українців визнають, що вживають лайку для того, щоб висловити емоції, зняти нервову напругу, впоратися з болем чи просто «для зв’язку слів» – найчастіше тоді, коли бракує лексичного запасу, аби передати те, що «накипіло». Схоже, державна політика послідовно вбиває в людях здатність мислити, розвиватися, спілкуватися рідною мовою. Замість української влада наполегливо продовжує підтримувати російську, очевидно, забувши, що там, де вона домінує, з’являються її «захисники» у вигляді «зелених чоловічків».
