Чим переймався і з чого дивувався впродовж останнього часу редактор відділу інформації, діяльності влади та місцевого самоврядування газети «Волинь-нова» Кость ГАРБАРЧУК...
Чим переймався і з чого дивувався впродовж останнього часу редактор відділу інформації, діяльності влади та місцевого самоврядування газети «Волинь-нова» Кость ГАРБАРЧУК
…«ТЕПЛИМ» КРЕДИТОМ, ЯКИЙ ДОПОМАГАЄ ЕКОНОМИТИ ГАЗ Чергове і не останнє подорожчання блакитного палива змусило нарешті українців робити реальні кроки для енергозбереження, про яке багато років було чимало розмов. Хочу поділитися з читачами власними досягненнями. Крок перший – під час літньої відпустки купив і встановив у ванній електричний бойлер на 80 літрів. Разом із монтажем та всім необхідним начинням це обійшлося в 4 тисячі гривень. Результат – для прийняття душу не потрібно вмикати газовий котел, адже бойлер підтримує сталу температуру води. Але споживання електроенергії зросло майже на 100 кіловат. Поки що це значно дешевше, ніж використання газу. Крок другий – заміна вікон на сучасні. Як стверджують фахівці, саме через вікна втрачається до 25 відсотків тепла в будинку. Коли ж почув про урядову програму енергозбереження для громадян, котрі хочуть зекономити на обігріві житла, то поставився до цього скептично. Скільки ми з вами вже пережили різних прем’єрів, скільки бачили їхніх проектів, які закінчувалися мильними бульбашками. Проте головна ідея таки зацікавила: якщо ви опалюєте власний будинок природним газом, але вирішили придбати твердопаливний котел, то держава повертає 20 відсотків від суми кредиту. При заміні у будинку чи квартирі вікон, батарей, утепленні стін компенсація становить 30 відсотків, але не більше 10 тисяч гривень. Проста арифметика, але наскільки реальна вона? Вирішив перевірити на собі. Звернувся у Ківерцівську філію Ощадбанку. Менеджер Ірина просто і доступно пояснила всі умови і розповіла, які документи необхідно надати. За 20 хвилин оформили кредитний договір на 18 тисяч гривень для заміни 10 вікон у будинку. Тільки не на три роки, а на один, щоб менше сплачувати відсотків. Через півтора місяця на свій мобільний отримав есемеску: «Вам зараховано відшкодування за «теплим» кредитом». Таким чином, мені повернули майже 5 тисяч гривень, а вікна вже стоять і реально економлять газ. Якщо раніше, приміром, для обігріву свого дерев’яного, обкладеного цеглою будинку загальною площею 100 квадратних метрів витрачали приблизно 9 кубічних метрів блакитного палива на добу, то тепер, із новими сучасними вікнами, спалюємо 6 кубів. Цілком реальна економія. Прошу не вважати цю публікацію рекламою державної фінансової установи, а лише підказкою нашим читачам, як правильно діяти, щоб заощадити кошти. А всі деталі вам розкажуть фахівці. Як з’ясувалося, багатьох зупиняє довідка про зарплату, адже чимало людей офіційно отримує «мінімалку». Але це вже питання до фіскальної служби: хто ж в нашій країні платить податки? Як повідомив голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук, програму кредитування буде продовжено в наступному році. Загалом уже 60 тисяч українських родин скористалися «теплими» кредитами й отримали 950 мільйонів гривень. З газом зрозуміло, перезимуємо – тоді підрахуємо остаточні результати. Але ж потрібно й електроенергію економити. Вже 12 років для освітлення використовую енергоощадні лампочки, щоправда, існує проблема з їхньою утилізацією. Назбирав цілий ящик і зберігаю в сараї. Але це тема окремої розмови. До нового року хочу перейти на сучасніші, світлодіодні, або LED-лампи. Вони не містять елементів ртуті, тож вважаються екологічно чистим джерелом світла. Наступний крок – встановити двозонний лічильник, завдяки якому потрібно буде платити лише 50 відсотків за спожиту з 23-ї вечора до 7-ї ранку електроенергію. У мене до самого себе запитання: а що заважало зробити все це раніше?..
...ІСТОРІЯМИ ПРО ЖИТТЯ, СМЕРТЬ ТА... УКРАЇНСЬКИЙ БЕЗЛАД Презентувати український переклад книги англійського нейрохірурга Генрі Марша «Історії про життя, смерть та нейрохірургію» на 22-му Форумі видавців у Львові приїхав сам автор. Біля стенду «Видавництва Старого Лева» зібрався чималий гурт молодих людей. З їхніх розмов та специфічної лексики стало зрозуміло: прийшли студенти-медики, які на власні очі захотіли побачити живу легенду. На автограф-сесію до лікаря вишикувалася величезна черга, та попри те, що час, передбачений програмою, закінчився, гість із задоволенням та щирою посмішкою підписував свої книги українським читачам. Одним із них став кореспондент «Волині-нової». 65-річний Генрі Марш відверто розповідає, що вперше він потрапив в Україну у 1992-му через свою цікавість, а зовсім не через бажання допомогти її громадянам. Медика запросили прочитати курс лекцій. Але його зачарувала наша країна. Водночас англієць вважає, що в нас надто багато лікарів і надто багато лікарень, через те результати їхньої роботи мінімальні. Його вражає та дратує наш безлад, але, незважаючи на це, фахівець упродовж 23 років провів в Україні сотні складних операцій і врятував сотні людських життів. Його близьким другом і соратником став київський нейрохірург Ігор Курілець, який написав передмову до цього медичного бестселера. Він, зокрема, згадує про англійський гумор Генрі Марша: «Той, хто може, – оперує, хто не може – навчає, хто не може навчати – навчає вчителів». Дуже хочу, щоб цю книгу, яка вже перекладена сімнадцятьма мовами, прочитали наші медики. Вона не лише про нейрохірургію, але й про чесність і порядність. Автор пише, як він читав лекції – тільки подумайте! – на тему «Мої найгірші помилки». «Оскільки моя професія пов’язана із життям та смертю, то кожна моя помилка може стати фатальною. Я щоденно живу у цьому, і хотілося розповісти про те, як важливо визнати свої помилки, які дають можливість нам вчитись та рухатися далі». Перекладач книги, український нейрохірург Андрій Мизак у післямові зазначив: коли Генрі Марш у грудні 2014-го побачив телевізійний репортаж про події на Майдані, одразу купив квиток на літак і наступного дня вже був у Києві. А на запитання британського медичного журналу, як би він витратив подарований мільйон фунтів, сер Генрі відповів, що половину цих грошей він розділив би між трьома своїми дітьми, а другу віддав би на лікування бійців, поранених на Сході України. «Історії про життя, смерть та нейрохірургію» Генрі Марш присвятив своїй дружині Кейт Фокс – також неординарній особистості, відомому антропологу та письменниці, автору бестселера, виданого, щоправда, лише в російському перекладі «Наблюдая за англичанами», який читається на одному подиху.
...РАДИКАЛЬНИМ ПРОГНОЗОМ ВИПАДКОВОГО СУПУТНИКА – Ці хлопці погано закінчать, – розпочав нашу розмову в плацкартному вагоні поїзда Київ–Ковель мій випадковий супутник. Чоловік повертався додому після митарств столичними кабінетами у пошуках справедливості. Михайло, так представився пасажир, хоче повернути свій і батьківський пай – всього сім гектарів, які забрали в нього обманним шляхом сільський голова разом із районним суддею. За його словами, поки він був за кордоном, заробляв гроші хворій дружині на операцію, вони підробили документи – й земля вже йому не належить. Вона зараз особливо стала цінною, бо межує з великим родовищем каоліну – рідкісної білої глини, яка використовується в різних галузях промисловості: від виробництва паперу до медичних препаратів та гуми. Коли в навколишніх селах провели геологорозвідку, то паї у людей стали скуповувати якісь столичні «крутелики». Тих, хто не хоче продавати, залякують або фальсифікують документи. Землею зацікавилася одна західна фірма, тільки вона хоче все оптом. Київські «пацани» на джипах для них і стараються. До цього підключилися місцеві можновладці: судді, прокурори, землевпорядники й сільські голови. – У мене є список, для всіх буде остання люстрація. Як казав колись наш нинішній прем’єр Арсеній Яценюк, «куля в лоб, так куля в лоб», – рішуче заявив мій радикальний сусід. Єдине, що його зупиняє, – хвороба дружини, якій, за словами медиків, залишилося кілька місяців. Він розуміє, що таким вчинком тільки прискорить її смерть. – Скоро зустрінемося на Майдані, – сказав Михайло, виходячи вночі з поїзда в Шепетівці. – Є в українців така традиція. Тільки тепер поїду в Київ з автоматом. Купив «Калаша» й два магазини в одного атошника...
На фото: Генрі Марш із задоволенням дає автографи українським читачам. Фото Костя ГАРБАРЧУКА.
