Наша постійна читачка Ольга Хоменко з Нововолинська каже, що «Волинь-нову» почала читати регулярно кілька років тому. Але так прикипіла до неї душею, що коли не візьме в руки хоч день — ніби чогось не вистачає...
Наша постійна читачка Ольга Хоменко з Нововолинська каже, що «Волинь-нову» почала читати регулярно кілька років тому. Але так прикипіла до неї душею, що коли не візьме в руки хоч день — ніби чогось не вистачає
Алла ЛІСОВА
Сумує за виданням і тоді, коли доводиться виїжджати на сезонні роботи в Польщу. Бо хоч знаходить заняття і вдома (крім обробітку городньої діляночки, жінка ще любить заготовляти ягоди, гриби, цілюще зілля у лісах, випікати різну смакоту), змушена заробляти за кордоном на навчання дочці-студентці. Цього разу пані Ольга зі свого трудового турне привезла для «Волині–нової»… яблука. Смачнючі, червонобокі, глянеш на них — слинка котиться. На кожному — напис «I LOVE YOU» і поруч сердечко. Жінка каже, що такий подарунок на дорогу їй зробив пан Войтек, у якого два місяці разом із сімома землячками працювала на збиранні фруктів. Трудилися українки у саду площею 15 гектарів за сорок кілометрів від Варшави. Платив пан по сім злотих за годину. За день кожна наривала до двох тонн яблук, яких там до десятка різних сортів. Найкращими для нововолинянки були Чемпіон та Принц. Хоч про смаки, як кажуть, не сперечаються, але в цьому переконалася й журналістка «Волині». Вишукані яблука з «любовними» написами користуються популярністю і в поляків. Особливо перед Днем святого Валентина. Тоді одне таке коштує п’ять злотих. Але хіба грошима можна виміряти справжню любов?
