СТАРИЙ ЛУЦЬК МОЖНА БУДЕ ПОБАЧИТИ ТІЛЬКИ З ВЕРТОЛЬОТА?

Забудовники пропонують спорудити багатоповерховий житловий комплекс, який закриє вид на замок Любарта, костел Петра і Павла та лютеранську кірху...

Консультативна рада при управлінні культури облдержадміністрації розглядала проект детального плану забудови між вулицями Ковельською, Кондзелевича та річкою Стир. Дозвіл на підготовчі роботи за адресою Ковельська, 17 отримав житлово-будівельний кооператив «Капучіно-4», який зареєстрований у Хмельницькому. На березі Стиру мають споруджувати багатоквартирні будинки

Сергій НАУМУК

– Було запроектовано 12-поверхові будинки (13 секцій). В архітектурній інспекції це відхилили. Відтак ми вирішили не споруджувати «стіну», а робити окремі будиночки. Має бути десять секцій 5-поверхівок та дві 9-поверхівки. Крім того, за нинішніми нормами, кожна квартира повинна мати паркінг, тож його також запланували, – розповів розробник детального плану проекту Андрош Бідзіля.
Ділянка, де хочуть вести будівництво, межує з територією державного історико-культурного заповідника «Старий Луцьк». Відповідно до пояснювальної записки генерального плану розвитку Луцького історико-культурного заповідника, затвердженого рішенням міської ради від 27 грудня 2006 року №9/23, згадана земельна ділянка є зоною охорони природного ландшафту для забезпечення органічного просторового взаємозв’язку історичного середовища історико-культурного заповідника з довкіллям. Відтак розгорілася дискусія про те, наскільки доцільною є забудова цієї території.
Заступник начальника управління містобудування та архітектури облдержадміністрації Микола Томчук висловив думку, яку підтримали багато членів консультативної ради.
– Основними документами, які регламентують забудову міста Луцька, є генеральний план та проект зонування територій (зонінг). На них і треба спиратися. Щодо території на Ковельській, 17, то мав би бути історико-архітектурний опорний план, який є складовою частиною генерального плану. Якщо його немає, то забудова регламентується зонінгом, де вказується, є ця територія охоронною чи ні. Якщо вона потрапляє в історичний ареал, то забудова багатоповерховими будинками заборонена. Якщо зонінг передбачає будівництво, тоді інша справа. Треба ставити на громадське обговорення, – сказав Микола Іванович.
Справді, коли у 2006 році виділяли ділянку, то передбачалося, що будівлі там зводитимуть не більш як на два поверхи. Йшлося і про те, що ця ділянка – ласий шматок і є багато охочих її забудувати. Тому треба розробити детальний план на цю територію. На це представник ЖБК «Капучіно-4» Юрій Войт заперечив, що історико-архітектурного опорного плану немає ні в управлінні містобудування та архітектури Луцької міської ради, ні в архіві, ні в заповіднику, ні в управлінні культури ОДА.
– Коли створювали заповідник, то було наукове обґрунтування і визначали охоронні зони. Відповідно виділили зону регулювання забудови та зону природного ландшафту, що охороняється. І хоч би скільки минуло часу, цінність заповідника ніким не може бути переглянута і занижена. Адже неможливо, щоб через скількись років виявилося, що, скажімо, замок Любарта вже не цінний, – вступив у дискусію член консультативної ради, директор архітектурного бюро Василь Дузь-Крятченко. – Коли був розроблений генплан заповідника, там були виписані всі умови забудови та реставрації. Далі починаються незрозумілі речі. Якимось чином створюється новий генплан заповідника, у якому з’являється нова забудова. На його основі роблять зонінг. На якій підставі можна зонувати територію, якщо це порушує умови охоронного ландшафту?
Василь Іванович запропонував направити проект в НДІ «Західпроектреставрація», який має науковий потенціал та відповідні ліцензії, аби отримати офіційний висновок. Проти забудови виступила і голова Волинської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Галина Марчук.
– Якщо постане забудова, то за заповідником можна буде спостерігати лише з вертольота. Панорама Старого Луцька, яку часто використовують як візитівку міста, – зникне. Вже забудова Набережної й так частково перекрила вид на заповідник, який залишиться тільки на листівках, – додав директор державного історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Павло Рудецький. – Це має бути природоохоронна смуга, яка б оберігала заповідник.
Натомість представник забудовника твердив, що панораму міста новобудова не перекриє.
– Є наукові публікації про те, що на цій території розташоване друге в Європі поселення на сваях лендельської культури періоду неоліту. Чи готовий забудовник проводити комплексне археологічне дослідження перед будівництвом? – запитання директора ДП «Волинські старожитності» Олексія Златогорського так і залишилося без відповіді. – Сумніваюся, бо навіть за рік провести такі роботи нереально. Крім того, кошторис будівництва значно зросте.
Андрош Бідзіля наполягав на тому, що у генплані на цьому місці передбачена забудова. І охоронна зона не запланована. На це Златогорський резонно зауважив, що і на Луцький замок охоронна зона не виписана. То, виходить, і в замку можна щось будувати?
– Генплан Луцька – це халтура. Кажу як проектант, – не здавався Андрош Бідзіля. – Він зроблений без опорного плану. Цей вид на Cтаре місто досі є, якщо дивитися з вулиці Гірної. З мосту вже нічого не видно, бо там дерева і 6-поверхова забудова. Якщо буде 5-поверхова забудова і ці всі ваші споруди... історичні пам’ятки на два-три метри вищі рельєфу, то треба робити насип, бо ця територія затоплюється.
– Бідзіля трохи лукавить. Я теж архітектор і знаю цей прийом. Спочатку проектують 12 поверхів, а потім знімають до 5 – і всі погоджуються, – зауважив Василь Дузь-Крятченко.
Врешті голова комісії, заступник начальника управління культури Віталій Стрільчук поставив питання на голосування. Було вирішено повернутися до його повторного розгляду після офіційного висновку НДІ «Західпроектреставрація», консультацій із громадськістю, істориками, науковцями та пропозицій державного історико-культурного заповідника.
Місто таки повинно розвиватися. Але хіба світ клином зійшовся на ділянці біля Стиру? Бо якщо там постануть 5-поверхові будинки, то вони геть не прикрасять вид на Cтаре місто.