«А ДЕ ТРОЄ — ПЕРШІ ЯГОДИ ЖУРБИ…»

«Там, де двоє — там весілля, а де троє — перші ягоди журби…» Це про неї, Христину, пісня. Тільки не подруга, а рідна сестра зруйнувала її долю. Була Христина коханою, а стала третьою зайвою…

Ольга ЧОРНА

...Колись прочитала: щасливий той, хто народився восени — він уміє кохати. «Це про нас зі Славком», — подумала. Бо обоє — Христина і Славко — народжені цієї пори року, і перше їхнє побачення — осіннє. І заміж хотіла вийти восени. У магазинах подумки приміряла весільні сукні й щастя заміжньої жінки.
Молодша сестра Наталка потай заздрила старшій: закохала у себе найвродливішого хлопця з їхнього містечка. А чим Христина ліпша від неї? Добре серце має, всіх шкодує, всім хоче допомогти. І що з того? Ось вона, Наталка, містечковий конкурс краси виграла. Парубки в’язи скручують, коли йде вулицею. І тільки одному байдужа її врода — Славкові. І не старша сестра, а вона — татова й мамина улюблениця.
Наталка не раз напрошувалася піти разом із сестрою та її коханим на каву, концерт або просто прогулятися містечком. Трималася гонорово й виклично. Усі повинні бачити й розуміти: цей хлопець личить саме їй.
— Пильнуй, Христино, свого Славка, — застерігала подруга Віка. — Твоя сестричка–вертихвістка око на нього поклала.
— Наталка — не подарунок, але таке в голову не прийшло б. Мама бачить її замужем за олігархом місцевого розливу, як мінімум.
…Того літа відпустку Христина змушена була провести в селі. Бабуся зламала ногу. На сімейній раді вирішили: спершу поїде доглядати стареньку старша внучка. А потім хтось інший.
— Ми збиралися заяву подавати зі Славком. Може, хай Наталя зараз поїде в село. А я пізніше її зміню.
— Ще встигнете із заявою, — заперечила мати. — Візьмеш додаткову відпустку за власний рахунок. Якщо треба, домовлюся. Не така вже й пильна твоя робота в бібліотеці. А Наталці треба відпочити. Щойно сесія в дитини закінчилася.
Бабуся — татова мама — жила в іншому кінці області. Христя збиралася нехотя. На душі чомусь було неспокійно.
…У перші дні Славко телефонував кілька разів на день. Потім почав посилатися на зайнятість. Віка ж розповідала, що бачила Наталку зі Славком у кав’ярні, в парку. А мама «продовжувала» Христинину відпустку.
Ніхто з домашніх до села так і не приїхав. Домовилися: надалі доглядатиме стареньку сусідка. За плату.
…Христя повернулася після полудня. Батьки на роботі. Наталки вдома також не було. З подивом помітила на своєму ліжку крихітні дитячі речі.
Невдовзі прийшли мама з Наталкою.
— У когось з нашої родини поповнення? — запитала.
— Поки що ні, але… — мовила мама, опустивши очі. — Розумієш…  Тут  така  справа…
— Та кажіть вже як є, — перебила Наталка. — У нас зі Славком буде дитина. Поки тебе не було майже два місяці, ми… покохали одне одного. З весіллям вирішили не баритися. Потім живота буде видно. А я собі таку сукню вибрала! Супер! І, до речі, в невістки не збираюся. Славко прийде жити до нас. Але ти, сестричко, оминай мого чоловіка десятою дорогою. Зрештою, наш будинок має два виходи. Доведеться тобі перебратися в іншу кімнату. Ти ж не проти щастя для молодшої сестри?
Рішення прийшло миттєво:
— Я повертаюся до бабусі.
— А робота? — запитала мама.
— Щось знайду. Від села до райцентру — менше кілометра. Добиратися не важко. Основне, нічиєму щастю не буду заважати.
— Хоч на весілля приїдь. Бо що люди подумають?
— Вони вже все, що мали, подумали.
…Бабуся вмовила, аби внучка поїхала на забаву. Христя ж не знала, як пережити ці дні.
— Я тебе попереджала, що та вертихвістка нерівно дихала до Славка, — мовила при зустрічі Віка. — Ти б перед оказією щось заспокійливе випила. Маю валер’янку болгарську. Слухай, а Наталка точно вагітна? Може, дурить?
— Вагітна.
— Славка бачила? Що він каже? Як же так вийшло?
— Не бачила й не хочу. І якби не весілля… А як вийшло?.. Це вже не має значення.
— Ну й мелодрама у вас. Наче в мексиканських серіалах.
…Молоді були неймовірно гарні. Мов з картини. Але гості дивилися не на них — на Христю. Перешіптувалися. А вона шкодувала, що не взяла у Віки болгарської валер’янки. Може, справді легше стало б…
…В одній із телефонних розмов мама сказала, що Наталка зі Славком очікують сина. Хресною буде Наталчина подруга–одногрупниця, а хресним — Славків двоюрідний брат.
…Пологи в Наталки почалися передчасно. Маля народилося кволим. Потрібен був особливий догляд.
…Після весілля Наталка з сестрою не спілкувалася. Христина кілька разів набирала номер її телефону, але ніхто не відповів. І ось нарешті дзвінок від сестри. Звинувачувала лікарів і весь світ у своїх негараздах. Нарікала на чоловіка, що приділяє їй мало уваги, затримується на роботі, не цінить її вроди. З дитиною вона майже завжди сама.
— Як бачиш, Славко — невелика для тебе втрата, — мовила Наталка. — До речі, як твоє особисте? Маєш хлопця?
Христя не хотіла зізнаватися, що до неї залицяється син місцевого фермера. Щоб не наврочити: бо хтозна, чи сестра не виявить бажання з ним познайомитися, а заодно й закохати в себе.