Навколо Дубнівського будинку–інтернату для громадян похилого віку та інвалідів розгорівся скандал...
Навколо Дубнівського будинку–інтернату для громадян похилого віку та інвалідів розгорівся скандал... Працівники інтернату та громадські активісти звинувачують директора закладу Юрія Горбачука у використанні праці душевнохворих та збагаченні за рахунок бюджетних коштів. За розповідями, підопічних змушують безкоштовно працювати на приватному підприємстві родини Горбачуків, у пацієнтів відбирають їжу, а інтернат платить за електроенергію, використану на фермі сина директора. Попри свідчення та фото, місцеві правоохоронці закрили кримінальне провадження, бо порушень не побачили
Левко ЗАБРІДНИЙ
У будинку–інтернаті, що розташований у районі цукрового заводу у Дубні, — близько 260 підопічних. Більшість із них — душевнохворі, проте є також інваліди І—ІІ груп та люди пенсійного віку. Заклад утримують як за рахунок пенсій цих осіб, так і за рахунок мільйонів з обласного бюджету, оскільки він підпорядковується обласній раді. Директор Юрій Горбачук незмінно на посаді з 2005 року. Скарги на його роботу почали з’являтися минулого року. Попередній голова облради Михайло Кириллов отримував лист від колективу, в якому було нарікання на те, що дирекція закладу нараховує собі невиправдано високі премії. Втім, за керівництво інтернату заступився департамент соцзахисту, який ці премії затверджував. Володимир, працівник Дубнівського будинку-інтернату, розповідає: — Коли Юрій Горбачук став директором, він був дуже хорошим. Все змінилося відтоді, як його обрали міським депутатом. Спершу він перевів з обласної комунальної власності у дубнівську міську близько 30 соток землі, що належала інтернату, а потім через земельну комісію міськради оформив цю землю у власність своєї племінниці Наталії Юхимчук. На ділянці, де раніше було старе приміщення інтернату, збудували ферму, якою керує син Горбачука Мирослав, до речі, теж працівник цього закладу. Через нього і розпочався конфлікт із колективом. Мирослав не ходив на роботу, і коли один із санітарів сказав про це директору, той влаштував на нього травлю, заявив, що він побив підопічних. Горбачук залякав колектив, погрожує звільненнями багатьом. А тим часом ферма його сина роками користувалася електроенергією, за яку платив будинок–інтернат — звідти на ферму, де тримають 150 свиней і яка офіційно не зареєстрована, протягнули кабель. Окрім того, інтернат офіційно купує продукцію цього господарства, проте підопічні закладу свою стограмову норму м’яса насправді не бачать. Тільки коли здійняли шум, в раціоні з’явилися м’ясні страви. Раніше ж закуплене м’ясо збували на місцевому ринку. За наказом директора душевнохворі працюють на його приватному підприємстві. А розраховується він із ними горілкою, яку таким людям категорично не можна пити, та їхніми ж грішми. Директор є опікуном над душевнохворими і розпоряджається їхніми пенсіями. Ці ж гроші і дає їм як нібито плату за роботу. Родичі деяких хворих забрали їх з інтернату. Були й такі, що самі просилися, аби їх перевели у психлікарню в Острог. Душевнохворих змушують працювати з ранку до ночі як на підприємстві директора, так і в підсобному господарстві інтернату. Так, трудотерапія передбачена як метод лікування, проте не в такому обсязі. Недавно душевнохворих збирали, щоб вони підписали заяву на підтримку директора. В інтернаті всі залякані. Горбачук має зв’язки з місцевою прокуратурою та міліцією, тому й закрили попереднє кримінальне провадження.
Павло Ульяновський, громадський активіст, зазначає, що був шокований тим, що відбувається у Дубнівському будинку-інтернаті. — У нас є фото, які засвідчують, що підопічним дозволяють пити як у закладі, так і споюють їх на підприємстві директора, — розповідає пан Ульяновський. — Окрім того, маємо дані, що директор побив одного з душевнохворих відром, бо той нібито вкрав його разом із помиями для свиней. Юрій Горбачук продав комбайн, який належав інтернату як металобрухт, а зараз цей же комбайн наймає для роботи на полі закладу. А кабель, який роками постачав ферму директора електроенергією будинку–інтернату, обрізали тільки з тиждень тому. Правоохоронні органи мають провести повноцінне розслідування. Попереднє кримінальне провадження, яке обласна прокуратура направила до районної міліції, закрили, навіть не допитавши свідків. Директор інтернату діяв спільно з директоркою обласного департаменту соцзахисту Ольгою Підкидач і мав її цілковитий захист. Пані Підкидач (яка, додамо, була затримана на хабарі кілька місяців тому. — Ред.) має родичів у районній міліції, і остання навіть не повідомила людину, яка подавала заяву про злочин, що закрила кримінальне провадження. Голова обласної ради Володимир Ковальчук пообіцяв нам, що приїде до будинку-інтернату, аби зустрітися з колективом, пацієнтами і розібратися у ситуації.
Директор Дубнівського будинку–інтернату для громадян похилого віку та інвалідів Юрій Горбачук заперечує, що його підопічні працювали на підприємстві сина. Проте комісія, яку створили з ініціативи активістів та облради, вирішила, що на період розслідування його потрібно відсторонити від посади. — Це наклеп, як і те, що підопічних споюють, — коментує Юрій Горбачук. — На жаль, пиятика — це соціальне зло. Як з ним не боремося, підопічні все одно дістають алкоголь. Ми обмежуємо вихід у місто лише для душевнохворих, інваліди та пенсіонери мають право покидати територію закладу. Можливо, що вони і приносять спиртне. А у нас же різні люди є, сюди направляють і безпритульних. На мене почав зводити наклеп молодший медбрат Лисенко. Минулого року він ударив одного з пацієнтів, а коли я намагався розібратися у ситуації, почав мені погрожувати. Матеріали я передав правоохоронним органам, і днями відбувся вже третій суд у кримінальній справі проти Лисенка. Так, мій син орендує приміщення на земельній ділянці моєї племінниці, вирощує там не лише свиней, а й кроликів. Усе законно. На цій землі з 1980-х було сміттєзвалище, я звертався до міськради з питанням, хто має прибирати цю територію. Мені й порадили – або самим, або віддати землю, яка була закріплена за інтернатом, комусь у користування, щоб за нею доглядали. 10 соток міська рада таким чином виділила під будівництво, а ще 15 соток — для ведення підсобного господарства. Неправда, що ферма використовувала електроенергію будинку-інтернату. Приїжджали перевіряти працівники райенерго та слідчі. Кабель справді закопаний у землю – залишився ще з часів, коли інтернат був у старому приміщенні, але він обірваний, а ферма має свій лічильник, всі показники якого відповідають дійсності. Продукцію, яку виробляє син, а він має ще два паї, які лишилися у спадок, інтернат не закуповує. Я навіть не знаю, де її збувають. Комбайн справді збули. Він був зламаним і ремонт потребував тисячі гривень, які з обласного бюджету ніхто б не дав. Саме обласна рада порадила списати його. Юрій Горбачук також запевняє, що 75% пенсій душевнохворих іде на утримання їх у будинку–інтернаті, а 25% залишаються на особисті витрати. «Якщо інваліди та пенсіонери самі можуть розпоряджатися грішми, то кошти душевнохворим не видають з огляду на те, що у них можуть запросто їх відібрати, — зазначив пан Горбачук. — Опікунська рада, яка створена при інтернаті з працівників, щотижня запитує пацієнтів, що вони хочуть (найчастіше це цигарки, солодощі, водичка) і на 50—70 грн, які припадають на кожного на тиждень, купують замовлення. На всі витрати є звіти та чеки. Коли підопічний помирає, то його збереження забирають рідні, якщо таких нема – воно повертається державі».
