— Пенсію получила, треба заплатити і за газ, і за світло. А таблетки? Щодня дорожчають. То була одна пластинка 25 гривень, а недавно пішла — вже 35. А ще треба і «Волинь» улюблену передплатити, і жити, людоньки, за щось, — бідкалася літня жінка, яка стояла у залі поштового відділення Старої Вижівки з квитанцією в руках...
Сергій НАУМУК, редактор відділу сільського життя газети «Волинь–нова»
— Пенсію получила, треба заплатити і за газ, і за світло. А таблетки? Щодня дорожчають. То була одна пластинка 25 гривень, а недавно пішла — вже 35. А ще треба і «Волинь» улюблену передплатити, і жити, людоньки, за щось, — бідкалася літня жінка, яка стояла у залі поштового відділення Старої Вижівки з квитанцією в руках
А тепер про зовсім інший випадок. Якось, проводячи бліц-опитування, дзвоню до одного відомого парламентаря — запитати про його ставлення до схильності деяких людей викидати шалені суми на святкування шкільних випускних їхніх чад. Як орієнтир ішлося про 4 тисячі гривень. Це немало для нашої області, де середня заробітна плата значно нижча. Звісно, сума умовна. Сільські жителі обходяться значно меншими «випускними» витратами (і правильно роблять, як на те пішло). Не знаю, чи якесь інше запитання могло б так вибити з колії мого співрозмовника. «А які витрати ви маєте на увазі, коли кажете про 4 тисячі гривень?» — він ніяк не міг мене зрозуміти. Я пояснив, що «у нас в провінції» згадана сума — це грубі гроші, а в столиці, звісно, йдеться про цифри іншого порядку. Продовжили розмову про те, чи варто витрачати чималі кошти на таку швидкоплинну подію життя, як шкільний випускний. І посеред бесіди нардеп знову повернувся до того, що його, вочевидь, вразило найбільше: «Але все-таки… Чотири тисячі гривень… Ну, от що ви маєте на увазі?» Житель політичного олімпу щиро не міг «в’їхати»: що ж можна купити за таку суму? «Ну, що ти мелеш? Які 4 тисячі гривень? Може, 4 тисячі баксів? Та й то, хіба нормальні туфлі та сукню малій купиш за стільки?» — звучало в інтонаціях його голосу. Ці двоє — типові представники своїх класів. Вони настільки далекі один від одного, що здаються жителями двох різних планет зі спільною назвою «Україна». Перша живе за мінімальну зарплату, рахує копійки до пенсії, садить картоплю і годує курей («щоб було що їсти»), отримує субсидії. Хоч подумки вважає себе середнім класом. Друга заробляє мільйони, іноді крутить мільярдами. Я про долари. Бо хто з «нормальних пацанів» обчислює статки у гривнях? Чи часто перетинаються орбіти цих двох планет у повсякденному житті? Здається, дуже рідко. Хоча перша планета у нас обирає другу, а друга начебто спить і бачить, як полегшити життя першій. У 2004-му вони пройшли по дотичній. Друга перефарбувалася, але не змінилася. Перша впала у сон майже на десять років. У 2013-му після зіткнення планет другу добряче струсонуло. Уламки полетіли аж у Росію. Перша знову повірила другій, пішла воювати, волонтерити... Але все показує, що раніше чи пізніше їхні орбіти знову перетнуться. Цікаво, яка з планет тоді витримає удар лоб у лоб? Виглядає, що попри все перша таки міцніша.
