Напередодні Нового року і я зустріла цього казкового Дідуся з довгою бородою і великою торбою. Він ще мав якусь вільну годинку, перед тим як вирушити в путь, тому й погодився розкрити мені деякі свої професійні таємниці…
Напередодні Нового року і я зустріла цього казкового Дідуся з довгою бородою і великою торбою. Він ще мав якусь вільну годинку, перед тим як вирушити в путь, тому й погодився розкрити мені деякі свої професійні таємниці. Слухала його міркування і пригадувала, як якогось року стрімголов летіла додому новорічної ночі, бо ж прикмета така: якщо хочеш у сімейному колі рік провести, то… Ох ці прикмети! Натякав (примружуючись) Дід Мороз, що все буде добре зовсім з інших причин: якщо любитимеш свою справу, родину, людей поруч, цінуватимеш дане тобі у цьому житті… І тоді можеш дозволити собі не зустрічати Новий рік удома хоч … 20 новорічних ночей!
Справді, не ночую вдома уже 20-й Новий рік, як став Дідом Морозом. Ще у 95-му, коли був на третьому курсі в училищі, як взявся... Побачив роботу якогось Діда Мороза і зрозумів, що можу не гірше. Тоді це були позичені костюми, перші кроки. І з того часу зустрічав рік у дуже різних обставинах, місцях. Часто Діди Морози з артистами підносять келихи з шампанським десь у підсобках, але рік однаково триває добре! — Скажу, – гудів басовито далі Мороз, – Дідів Морозів вистачає волинській громаді. Їх завжди приблизно однакова кількість, але більшість – початківці, студенти, тобто хороших (із досвідом) Дідів мало. Запитаєте, чим же вирізняється хороший Дід Мороз? Це актор, людина з поставленим голосом, різнобарвними інтонаціями. Мабуть, радіоведучий може бути хорошим Морозом. Ну, і фактуру ж треба: худий, як стеблина, не має належного вигляду. Отож, він має бути гарним, статечним, голосистим і говорити не абищо. Мусить уміти думати, імпровізувати. Ну, і пам’ять треба мати! На все! Якось забув шапку Мороза. Як же без шапки, якщо сивину і бороду чимось треба прикрити?! Розірвав мішок і зробив червону бандану. Вийшов тоді до товариства ультрасучасний Дід. І щоб ви знали, за 20 років моєї праці діти абсолютно не змінилися. Як вони вірять у диво!!! Підходять до мене і відчуваю, що я (дорослі мене зрозуміють) – як священик на сповіді. Вони так на тебе дивляться, вони дуже вірять у тебе, особливо малесенькі... Стараються, розказують той віршик з такою повагою! Ну, дуже трепетні відчуття! З дітьми класно! З ними є обмін тією святковою енергією. Та й не лише цим! Тільки діти можуть додуматися обдаровувати самого Мороза! Цукерочку з дому, шоколадку приносили, малюнки спеціально для мене! Мене малюють і себе поруч. Як же для них ця віра у казку важлива… То вже стоїш і розпитуєш щось, а те дитя аж світиться щастям! Що й казати, велика втіха з ними працювати. Вони вдячні, цілий рік тебе чекали! А яка поезія! Які інтонації! Уже не можу дочекатися, коли ж знову почую улюблене «Раз я взувся в чобітки» чи «Морозець, не щипай за щічки», чи пісеньку «У лісі-лісі темному». Чим не зв’язок між поколіннями? Інша частина моєї праці (данина потребам суспільства) – Дід Мороз на корпоративі у дорослих. Це кардинально інше. За вечір Дід у новорічний період може завітати у 3—4 ресторани, щоб привітати, порозважати. Не люблю, коли надмір спиртного, грубі жарти, коли до тебе ставляться як до клоуна, за бороду тягнуть… Ну, та що там, кожна професія з нюансами. Що вам ще цікаво, мої любі? У торбу мою давайте зазирнемо! Подарунки таки з роками змінюються, це є… В основному їх диктує ринок. З’явилася якась нова іграшка, стала у тренді – і вона уже «в торбі». Двадцять років тому не знайшли б тут ані ультрасучасних пістолетів, ані таких вишуканих ляльок. Про гаджети (планшети-смартфони) годі й казати. Правда, коли до дітей-сиріт їду, до малозабезпечених — не така торба, не така… Розповім вам трохи і про особисте. Я є Дідом Морозом, але є і татом. Мої діти знають, що цей чарівний дід існує і навіть знають, у якій особі. Бо ж удома той костюм переться-сушиться і прасується. Вони собі так граються: тут тато-тато, а тут тато-Дід Мороз. Новорічне диво, думаю, у них все ж зберігається: бо коли тато вбраний у цей костюм, він завжди дарує подарунки. Підросте меншенька, котрій зараз майже три рочки, і запитаю, як вона ставилася до того персонажа. Скажу вам, що дуже ретельно стежу, як обговорюють питання, чи є Дід Мороз українським персонажем. Читав, що перший Дід Мороз був у Харкові, українському місті… І казка про Морозка у нас є. Але, думаю, у дитячих ранках його варто замінити на Святого Миколая. А прихід Миколая на корпоративи – це ж буде блюзнірством «стрибати» і влаштовувати якісь конкурси, тому персонаж Мороза має бути збережений. Утім, змінений: не в червоному халаті, а з вишитими орнаментами, якийсь український стиль. А те, що він буде, то безсумнівно, поки живе покоління, народжене в Радянському Союзі. Ще років 20 як мінімум. Загалом же у досвідченого Мороза може бути кілька костюмів для різної аудиторії: умовно кажучи, виразно концертний, помірно концертний і «на виїзд», якого не шкода. Оцей останній, оскільки мені дуже багато доводиться їздити, – робочий – середнього гатунку, пристосований до того, що часто доводиться переодягатися у незручних польових умовах. А хороший, вишуканий костюм хочу пошити на наступний рік, з українськими елементами, голубий із жовтим, тобто це щось цікаве має бути. В стилі українських різдвяних традицій. Це я собі так планую. Поділюся ще й таким спостереженням. У Діда Мороза ніколи не меншає роботи, її дуже багато! Криза – не криза, війна… Чим більша криза, тим більше люди готові віддавати на атракції, розваги. Можливо, компенсація певна, хоч для мене абсолютно не зрозуміла. Торік я почувався дуже дискомфортно, війна ж… Хлопців забирають. Але потрапляєш в іншу атмосферу і розумієш: людям це треба, вони втомилися від тих новин, вони хочуть у казковий світ. Даруйте уже, мушу поспішати! Пора така… А наостанок побажаю вам від моєї великої, хоч Морозівської, але дуже теплої душі мирного неба, безумовно! Це найголовніше! Здоров’я! Статків! Ніколи не економте на дітях і влаштовуйте їм свято! Це для них так важливо! Кличте мене, Діда Мороза! Нехай таких зустрічей буде у вашої дітлашні побільше. Віри у диво усім вам! Діда Мороза слухала Оксана КАЛИНЮК.
На фото: Дід Мороз із 20-річним стажем спілкування з волинською дитячою і дорослою аудиторією – Андрій Роїк.
