Кілька десятків людей із раніше невідомої організації Революційні праві сили (РПС) у день вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні спробували організувати Майдан-3, але їх практично ніхто не підтримав...
Кілька десятків людей із раніше невідомої організації Революційні праві сили (РПС) у день вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні спробували організувати Майдан-3, але їх практично ніхто не підтримав...
Василь РОГУЦЬКИЙ
Під час Революції гідності про погроми протягом багатьох місяців ніхто не чув. Але якраз із них та зайняття актової зали в готелі «Козацький» розпочалась акція протесту 20 лютого у Києві так званих Революційних правих сил. Хлопці у камуфляжі на камери невимушено громили російські банки та офіс фірми Рината Ахметова. Натомість, коли треба було визначитись із вимогами, то довго не могли дійти між собою згоди. Цього достатньо, щоб зрозуміти провокативний характер акції, яку у прямому ефірі (!) одразу ж взялись показувати деякі російські телеканали. На недільне віче до РПС прийшло кілька сотень людей. Коли протестанти таки спромоглись виголосити з десяток вимог, то стало зрозуміло, що писались вони не для того, щоб їх виконували. Хоча б тому, що одна вимога суперечить іншій. «Заклик піти у відставку одночасно Президенту, Верховній Раді, уряду, РНБО рівнозначний тому, щоб обезголовити країну. Ясно, що такий план і такі вимоги могли бути народжені тільки в одному місці. Москві», – каже політолог Сергій Таран. Разом із «усіх геть» «майданівці» вимагають ввести надзвичайний стан на Донбасі та Криму. Але кому ж тоді його запроваджувати, якщо всіх звільнити? Недолугість організаторів протесту настільки очевидна, що Віктор Балога навіть запідозрив, що за ними стоїть... українська влада, – для того, мовляв, щоб скомпрометувати ймовірний Майдан-3. «Завдання цього «майдану» показати, що: 1. На протест у цій країні виходять лише бомжі, алкоголіки і політичні маргінали. А нормальні люди всіляко підтримують «реформи». 2. Краще нехай Україною керують такі, як Порошенко, ніж такі, як Кармазін (один з організаторів акції. — Ред.). І перше, і друге – чисто путінський сценарій. Фактично цими вихідними закладено фундамент для того, щоб виробити у нормальних людей рефлекс проти будь-яких вуличних протестних акцій», – вважає Балога. Навряд чи в Україні знайдеться людина, яка б не мала претензій до теперішньої влади, але вимога групи мало кому відомих людей під час війни «валити усіх», не пропонуючи ніякої альтернативи та авторитетних лідерів, може закінчитись якраз тим, про що мріють у Кремлі. Крім колишнього нардепа Юрія Кармазіна, серед учасників протесту були також «комбат батальйону ОУН Микола Коханівський» (сама ОУН від участі в акції відхрестилась), обвинувачений у збройному зіткненні в Мукачевому Роман Стойка, підозрюваний у справі про вбивство трьох працівників ДАІ навесні 2014 року Владислав Горанін (його вини не довели і відпустили), політолог Роман Ліпінський, відомий також тим, що був заступником «голосу Майдану» Євгена Нищука. Ряд протестантів раніше належали до «Правого сектору», але ця організація заявила, що ніякого стосунку до останніх подій не має і назвала їх «спробою дискредитувати націоналістичний рух». Історик Володимир В’ятрович тих, хто говорить про наступний Майдан, порівняв із волоцюгою, «який дивиться на свою брудну дитину і гадає: цю помити чи нову зробити»? «Варто доробити Майдан-2014, який коштував так багато, перш ніж починати новий», – робить він висновок.
