Продавець невеличкої крамнички повісив біля входу оголошення: «Продаються кошенята». Цей напис, природно, привернув увагу місцевих дітлахів, і за лічені хвилини до крамниці зайшов хлопчик. Привітавшись із продавцем, він несміливо запитав про ціну кошенят...
Продавець невеличкої крамнички повісив біля входу оголошення: «Продаються кошенята». Цей напис, природно, привернув увагу місцевих дітлахів, і за лічені хвилини до крамниці зайшов хлопчик. Привітавшись із продавцем, він несміливо запитав про ціну кошенят... — Від тридцяти до п’ятдесяти гривень, – відповів продавець. Зітхнувши, хлопчина поліз у кишеню, дістав гаманця і почав перераховувати
Діана ВІССОН, упорядник книги «365 притч на щодень» (видавництво «Свічадо»)
-Я маю зараз тільки дві гривні, – сумно зітхнув він. – Будь ласка, чи міг би я хоча б поглянути на них? – з надією попросив він продавця. Продавець усміхнувся і витягнув кошенят із великого козуба. Опинившись на волі, кошенята задоволено занявчали і кинулися навтьоки. Тільки одне чомусь відставало від усіх. І якось дивно волокло задню лапку. — Скажіть, а що з цим кошеням? – запитав хлопчик. Продавець відповів, що в котика вроджена вада на все життя, – так сказав ветеринар, – і тому кошеня кульгає. Хлопчик чомусь дуже розхвилювався: — От саме його я хотів би купити. — Ти що, жартуєш? Це ж неповноцінна тварина. Навіщо вона тобі? Однак якщо ти такий милосердний, то я тобі віддам його задарма. Забирай, – сказав продавець. Але тут, на превеликий подив, лице дитини видовжилося. — Ні, я не хочу брати його задарма, – напруженим голосом сказав хлопець. – Це кошеня коштує стільки ж, як і решта. І я готовий заплатити повну ціну. Я принесу вам гроші, – твердо сказав він. Зачудовано дивлячись на дитину, продавець відчув, як здригнулося його серце. — Синку, ти всього не розумієш. Цей бідолаха ніколи не зможе бігати, бавитися і стрибати, як інші кошенята. Почувши ці слова, хлопчик закотив штанину лівої ноги. І тут вражений продавець помітив, що його нога жахливо викривлена, і її тримають металеві обручі. Хлопчик поглянув на продавця. — Я також не зможу бігати і стрибати, і цьому котику потрібен той, хто розумів би його і підтримував. Чоловік за прилавком почав кусати губи. Сльози наповнили його очі. — Синку, я буду молитися, щоб у всіх кошенят були такі чудові щиросердні господарі, як ти, – сказав продавець.