БЛІЦ-ОПИТУВАННЯ: що є більшим злом – вживання наркотиків чи їх розповсюдження?

Що, на вашу думку, є більшим злом: вживання наркотиків чи їхнє розповсюдження?


Ігор ГУЗЬ,
народний депутат України (м. Луцьк):
– На мою думку, більше зло – це розповсюдження наркотиків. Бо людина, яка їх вживає, фактично шкодить собі. Часто вона перебуває у важкому психологічному стані. Це недобре, але вона губить тільки своє життя. Той, хто продає наркотики, сприяє вбивству інших людей, можливо, навіть тих, з ким добре знайомий. Тому більше зло – це поширення наркотиків.

Олександр ДОНІЙ,
народний депутат України 6-го та 7-го скликань, культурний та громадський діяч (м. Київ):
– Здебільшого у світі більшим злом вважають поширення наркотиків, бо тоді хтось за матеріальні прибутки підсаджує на голку інших. Тому євроатлантична цивілізація перейшла від покарання за вживання до покарання за розповсюдження. Хоча в деяких країнах Азії відповідальність несуть і ті, хто вживає. Якщо підсаджені на наркотики діти, то це не привід їх карати, а от постачальники дурману повинні бути жорстоко покарані. Прикро, що мінімалізується увага суспільства до цієї небезпеки, як і до алкоголізації людей. Держава не пропагує здорового способу життя і не дбає про здоров’я своїх громадян. Таке враження, що держава – це лише апарат насильства.

Валентин МАРЧУК,
священик, прес-секретар Волинської єпархії УПЦ МП (м. Луцьк):
– І розповсюдження, і вживання наркотиків є великим гріхом. Як священнослужитель і як батько закликаю насамперед батьків: навчайте своїх дітей правилам віри і моралі, власним прикладом заступайте їх від цієї спокуси.

Ольга ЧУХІЛЕВИЧ,
практичний психолог НВК «Гімназія №14 імені Василя Сухомлинського» (м. Луцьк):
– Іншими словами, що є більшим злом: заподіяння шкоди собі чи оточуючим? Зважаючи на те, що ця проблема серед нинішніх підлітків та молоді набирає нових обертів, важко відповісти однозначно. Вважаю, що обидва варіанти – велике зло. Але у першому випадку людина відповідає лише за себе, в другому – штовхає у прірву іншого. Якщо вживаєш сам, то і страждати тобі самому. А ось коли за собою потягнув ще ланцюжок приятелів чи знайомих, то зло розповсюдив навколо себе і помножив його.

Сергій МАРТИНЮК,
лідер гурту «Фіолет» (м. Київ):
– Недоречно в цьому випадку обирати менше зло – треба міркувати, чому так відбувається та як запобігти лихові. Люди, котрі вживають наркотики, не можуть знайти для себе більш гідного дозвілля й самореалізації, не знають, чим заповнити вільний час. Належний рівень культури та соціалізації молоді дасть змогу якщо не зупинити, то бодай зменшити цю прикру тенденцію.

Сергій ШТУРХЕЦЬКИЙ,
журналіст, громадський діяч (м. Рівне):
– Гірше – розповсюдження. Людина, яка вживає наркотики, чинить погано, але в менших масштабах – шкодить лише собі. З нею треба працювати, переконувати, лікувати. Значно більше зло – продавці. Бо той, хто поширює наркотики, розносить цю отруту всюди. Особливо небезпечно, коли це стосується дітей.

Сергій МЕРЧУК,
командир роти патрульної поліції (м. Київ):
– За час служби кілька разів вилучали в молодих людей легкі наркотики, хоча набагато серйозніші проблеми у тих, хто зловживає алкоголем. Гадаю, в таких хлопців і дівчат хибні уявлення про «крутість» та дорослішання. Освічена, культурна молодь обирає здоровий спосіб життя.

Степан ГАПОНЮК,
багатодітний батько (с. Воля Ковельська Ковельського району):
– Є випадки, коли хтось каже, що тільки собі купив наркотик. Тобто нікому іншому біди не завдає. Але ж він фінансує розповсюджувачів. Я вважаю, що його теж потрібно карати. Тож важко сказати, що є більшим злом: якщо не буде тих, хто вживає наркотики, то і продавці дурману, не маючи збуту, не зможуть розгортати свою кримінальну діяльність.
Як багатодітний батько скажу: підлітки, серед яких сьогодні є любителі покайфувати, – неповнолітні. Тож за їхню поведінку відповідають батьки, які повинні знати про своїх синів і дочок все: де відпочивають, з ким дружать, якими думками переймаються. Тоді і вживання наркотиків не стане несподіванкою.
Бліц провели Лариса ЗАНЮК, Катерина ЗУБЧУК, Ярослава ТИМОЩУК, Сергій НАУМУК.