ПРО «БЕРЕГИНЮ» З НУЙНО ЗНАЄ І «ФОЛЬК MUSIС», І РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА

Сьогодні в колективі, який відсвяткував своє 20-річчя, уже співають діти перших його учасників...

Олег ВИШАТА


Якщо на наших землях ще десь і залишилися язичницькі боги, то всі вони нещодавно зібралися в загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів села Нуйно Камінь–Каширського району. Ні–ні, капищ із жертовниками там ніхто не будував, і взагалі, місцеві мешканці – здебільшого християни. А просто річ у тому, що нуйнівський фольклорний гурт «Берегиня» святкував своє 20–річчя, й повитягав зі скринь народної пам’яті пісні та обряди, може, й часів Дажбога й Перуна…
Учасника колективу, семикласника Дмитра Сопронюка, ми перехопили по дорозі на ювілейний концерт. Хлопець розповів, що разом з іншими артистами продемонструє на сцені давній нуйнівський обряд сватання «Дружки», а ще співатиме різні пісні в інших композиціях. Дмитро каже, що готувалися до цього виступу «Берегині» більше місяця, і хоча все добре відпрацювали, він таки хвилюється.
Тим часом велика актова зала ще за півгодини до концерту заповнена, діти в яскравих вишиванках (багато з яких не куплені, а ще з бабусиних чи прабабусиних скринь) тупочуться під сценою, повторюють слова. Всі усміхнені. Зрозуміло, що не вчителька їх сюди «загнала», а їм справді цікаво. На дверях зали прикріплена програма концерту «Берегиня свого роду й українського народу», юні артисти звіряють послідовність виступів.
Керівник колективу Оксана Теребейчик розповіла, що до ювілею вони підготували обряди: «Придане молодої», «Проводи в армію», «Веснянки», а також анонсований Дмитром – «Дружки». І додала: «Берегиня» вже об’єднує три покоління мешканців села, адже нині тут співають діти перших її учасників.
А все завдяки засновниці фольклорного колективу, його берегині, жінці, яка стала синонімом слова пісня, бо знає їх безліч, – Надії Химчик. Пані Надія, яка протягом 17 років очолювала дитячий колектив, а тепер керує колективом жінок із хор–ланки, скромно каже, що просто продовжила багатовікові традиції нуйнівчан, які завжди славилися голосами. Насамперед називає імена своїх пісенних наставників Галини Захарик, Марії Раковець. І сама ж із співучого роду – скільки тисяч пісень знали її мама, тітка, вся родина!
А в Нуйно навіть за Радянського Союзу любили народні пісні. Свого часу хор місцевої школи став лауреатом Всесоюзного музичного конкурсу. Створенню «Берегині» 1995 року посприяло рішення тодішніх освітянських керівників відроджувати народні традиції. У перші ж роки свого існування колектив побував на різноманітних фестивалях по всій країні і навіть за кордоном. Зокрема, поліських артистів зустрічав фестиваль «Наревка-97» у Польщі, де після виступу маленьких нуйнівчан перепиняли на вулиці і просили заспівати ще і ще такими кришталевими голосами. Надія Петрівна каже, що тоді всі дивувалися, як діти можуть знати стільки пісень?
— А я їм говорила, що у нас не було масової русифікації, що наші діти, як розмовляли, так і розмовляють українською мовою, і ці звичаї завжди залюбки вивчають.
Не могла оминути дзвінких співів «Берегині» і популярна телепрограма «Фольк Music» – 2014-го її ведуча Оксана Пекун запросила юні камінь–каширські таланти на зйомки до столиці. Про це з гордістю розповів молодий директор школи Сергій Лукашук.
… Протяжним, «дорослим» голосом троє хлопців на сцені Нуйнівської школи обурюються появі несправжніх наречених, а дівчата їх все під’юджують. Проте і дружки не в тім’я биті.
— О, ця ж сліпа на одне око, ні–ні, це не наша, наша – видяща. А ця горбата, певно – не молода дівиця, а стара баба!
— А ця молодиця вам чим не понравилась? Хазяйка! – лунає місцева колоритна говірка.
Серед хлопців, які вимагали видати свою обраницю, – і наш знайомий Дмитро Сопронюк. По закінченні виступу розповів, що хвилювання зникло одразу після перших слів на сцені і далі все було гаразд!
Завершився концерт до 20–ліття фольклорного гурту «Берегиня» спільним виконанням пісні «Ой роде наш красний». Заключні слова приспіву: «Не цураймося, признаваймося, небагато нас є» Надія Химчик перефразувала, показуючи на переповнений зал школи: «Бо багато нас є!»
P. S. Род, у слов’янській міфології – праотець богів, батько всього живого.

На фото: На сцені — три покоління учасників гурту та гості свята.