ПРИСЛІВ’Я «ДЕШЕВИЙ, ЯК БОРЩ» НИНІ ВТРАТИЛО АКТУАЛЬНІСТЬ
Господині сумно жартують, що улюблена багатьма страва, приготовлена за класичним рецептом, нині не для бідних. Адже її складники суттєво подорожчали...
Господині сумно жартують, що улюблена багатьма страва, приготовлена за класичним рецептом, нині не для бідних. Адже її складники суттєво подорожчали
Євгенія СОМОВА
Ціни на них у березні значно вищі, ніж торік цієї пори. Вартість капусти у чотири рази перевищує минулорічну, моркви і цибулі — утричі, буряка — у 2,5 раза. За кілограм картоплі сільські господарі просять стільки, як торік у травні, — 4,50 гривні за дрібну і 5 — за велику. Правда, капуста і цибуля останнього тижня почали дешевшати. Ціни на м’ясо теж пішли на спад. Селяни бідкаються, що знизилася закупівельна ціна. У м’ясних рядах Центрального ринку Луцька в буденні дні хоч танці влаштовуй. Покупців обмаль. Продавці ледве за руки не хапають лучан, котрі прийшли на ринок. Припрошують: «Беріть, поки недорого віддаємо». Але те, що для них дешево, для збіднілих людей не по кишені. Заплатити за кілограм свинини чи телятини відповідно 60–65 гривень і 80–90 не кожен може. Та й сало витрушує гаманці — 25–30 гривень за кілограм. Продавці бідкаються, що торг іде погано. — Мушу скидати ціну, бо не беруть м’яса, — каже один із них, що привіз продукцію, вирощену власноруч, із села Малин сусідньої Рівненщини. — Бочок недавно був по 55 гривень, зараз віддаю за 40. — У людей нема грошей, — додає його дружина. — Гривня впала, а зарплати практично на місці стоять. Селяни нарікають, що годувати свиней щороку стає все тяжче. Дорожчає все: корми, селітра, солярка… Але, кажуть, змушені тримати живність, бо ж потрібна копійка. Тішать себе, що з другої половини березня м’ясо почне дорожчати. Прогнозується підвищення закупівельної ціни, а там, дивись, уже й свята. Тож максимального рівня ціни на свинину сягнуть в кінці квітня. Вартість яловичини не повинна змінитися, адже українці економлять і віддають перевагу дешевшому м’ясу. Практично зрівнялася зі свининою курятина — 60 гривень за кілограм філе. Донедавна волиняни його охоче купували, бо було дешевше. Зараз попит на дієтичне м’ясо зменшився. Якщо раніше покупці брали щонайменше кілограм гомілок чи стегенець, то тепер уже купують поштучно. Як мокре горить, йде торгівля тепличними овочами. Хоча й ціни на них останніми тижнями дещо знизилися, все ще залишаються високими. Кілограм огірків чи помідорів коштує відповідно 45–50 гривень та 50–58. Тож беруть їх в основному поштучно. Стабільно висока і вартість імпортних фруктів. — Замість заморських купую вітчизняні яблука, — розповідає лучанин Віталій Рябко, з яким зустрілися на ринку. — Ціна на них навесні трохи знизилась. Великі чернівецькі яблука можна придбати за 10–14 гривень. Потішила господинь і вартість курячих яєць, які донедавна були золотими. Зараз великі коштують 10–15 гривень, дрібні ще менше. Стабільними залишаються ціни на цукор — 15 гривень за кілограм. І, як кажуть продавці, сподіватися, що подешевшає, нема підстав. Урожай цукрових буряків був на третину нижчий, ніж у 2014 році. Тож оптові ціни на солодкий пісок зростатимуть. За рахунок значних запасів на складах утримується на старих позиціях борошно. Хліб найближчим часом не дорожчатиме, прогнозують експерти. Крупи — теж. Неприємний сюрприз може піднести хіба що гречка, яка зараз коштує 25–30, а то й більше гривень за кілограм. Адже тільки за січень тонна сирцю, з якого її виготовляють, додала в ціні майже тисячу гривень. Гречку наздоганяє і рис — 22–25 гривень (у супермаркетах дешевший). Через нестачу грошей волиняни менше їдять не лише гречки, м’яса, а й молочних продуктів. Ціни на них, хоча вже пішли розтели худоби, ще зимові — стабільно високі. За кілограм домашнього сиру треба віддати 40 гривень, літр сепараторної сметани — 45, за літр молока — 9–10. А оскільки середня зарплата українців удвічі менша, ніж у найбідніших країнах Євросоюзу, то нам доводиться відмовлятися від багатьох звичних продуктів харчування. Після чергового подорожчання електроенергії список, очевидно, ще більше розшириться. Адже підтягнуться ціни на продукти, виробництво яких пов’язане з енергоносіями, бо ж наша економіка дуже енерговитратна.