Одному чоловікові, якого турбував сенс життя і те, яким буде його останній день, а передусім Страшний суд, перед яким рано чи пізно постане, наснився сон...
Одному чоловікові, якого турбував сенс життя і те, яким буде його останній день, а передусім Страшний суд, перед яким рано чи пізно постане, наснився сон...
Бруно ФЕРРЕРО, оповідання з книги «365 історій для душі» (видавництво «Свічадо»)
Марилося йому, що після смерті наблизився, сповнений страху, до величезної брами, яка була входом у Дім Бога. Постукав, і усміхнений ангел відчинив йому. Запросив його до приймальні Раю. Приміщення виглядало непривітно. Нагадувало судову залу. Чоловік чекав, щораз більше хвилюючись. Ангел незабаром повернувся з аркушем у руках. На ньому було написано: «Рахунок». Чоловік узяв аркуш і почав читати: «За світло сонця і шелест листя, за сніг і вітер, за політ птахів і траву, за повітря, яким ти дихав, і за милування зірками, за вечори і за ночі…» Перелік був дуже довгий. Чоловік продовжував читати: «…За дитячий сміх, дівочі очі, за свіжу воду, за руки й ноги, за червінь помідорів, за пестощі, за пісок на пляжі, за перші слова твоєї дитини, за підвечірок на березі гірського озера, за поцілунок онука, за морські хвилі…» Читаючи далі, чоловік щораз більше непокоївся. Якою буде сума рахунку? Як зможе заплатити за все те, що отримав? Коли читав із завмиранням серця, саме надійшов Бог. Поплескав його по плечу. «Усе це я дарую, – мовив, усміхаючись, – аж до кінця світу. Маю від цього велике задоволення!» * * * Бог знає лише одне формулювання: «Безплатно».
