«БУДЕ ПОТРІБНО ― ВІЗЬМУ АВТОМАТ І ПІДУ ЗАХИЩАТИ БАТЬКІВЩИНУ»

Легендарний футболіст і тренер 76–річний Йожеф Сабо закликає гравців збірної нарешті вивчити Гімн України

Петро ПАС, за матеріалами інтернет-сайтів seсtor.depo.ua, sport.ua, eurulib.blogspot.com, uk.wikipedia.org

―Йожефе Йожефовичу, екс-гравець київського «Динамо» Олександр Алієв назвав ваше звернення до спортсменів не їхати грати в лігво ворога ― Росію ― «старечим маразмом» і закликав вас іти в АТО, раз такий патріот.
— Якщо треба, то візьму автомат і піду захищати Україну. Адже я тут народився, і це мій святий обов’язок ― обороняти Батьківщину. Просто вже застарий і в такому віці не беруть в АТО. А от Алієв ― молодий (31 рік. ― Авт.), призовного віку і має українське громадянство…
Ще раз хочу наголосити: їхати зараз за довгим рублем до Росії ― нашого ворога, який розв’язав в Україні криваву війну, ― це аморально. Путін погрожує за два тижні взяти Київ, а вони захищають честь його клубів?!
― То чи потрібно запрошувати до національної збірної України футболістів, які під час війни все одно поїхали грати в Росію?
― Мою позицію ви чули, але давайте не будемо пов’язувати війну і збірну. У команду, що представляє державу, викликають футболістів незалежно від того, в якій країні вони виступають, ― головне, щоб були найсильнішими на своїй позиції. Тут має діяти суто спортивний принцип.
А щодо політичного, то хочу попросити хлопців нарешті навчитися співати Гімн України. Коли показують інші національні збірні, то їхні гравці виконують свій славень, а от з українських гравців ― далеко не всі. Влітку ж буде Євро-2016, і сорому наберемося не тільки на всю Європу, а й на весь світ, адже цей турнір дивитимуться у кожному куточку планети.
― Приємно чути такі слова від вас ― людини, яка більшу частину свого життя прожила в СРСР, виступала навіть за збірну Союзу.
― Так, я патріот. І шкодую, що мені вже багато років, а то пішов би у військкомат, щоб записатися на війну…
― А на хамство Алієва не звертайте уваги…
― Хамство… Вони пропили свою молодість. От і все.

Візитка «Читанки»:
Йожеф САБО народився 29 лютого 1940 року в угорській родині в Ужгороді. Грав на позиції атакуючого півзахисника в командах «Хімік» Калуш (1957), «Спартак» Ужгород (1957 ― 1959), «Динамо» Київ (1959 ― 1969), «Зоря» Луганськ (1970), «Динамо» Москва (1971 ― 1972). Прізвисько ― Йож (зріст ― 175 см, вага ― 71 кг), мав потужний і точний удар з обох ніг, дуже добре виконував пенальті. До переходу в київське «Динамо» розмовляв переважно угорською мовою, тому для нього спеціально найняли вчителя російської.
Чотириразовий чемпіон СРСР у складі київського «Динамо» (1961, 1966, 1967, 1968) і дворазовий володар Кубка Союзу (1964, 1966). Бронзовий призер Олімпійських ігор 1972 року. Учасник чемпіонату світу 1966 року (4–е місце, але за регламентом змагань нагороджений бронзовою медаллю). Фіналіст Кубка володарів кубків УЄФА (1972, грав тоді за московське «Динамо»).
У чемпіонатах СРСР провів 315 матчів, забив 49 голів.
З тренером Сабо київське «Динамо» 4 рази ставало чемпіоном (1994, 1995, 1996, 1997) і двічі володарем Кубка України (1996, 2005). Був наставником національної збірної України (1994, 1996 ― 1999).

На фото: Йожеф Сабо: «Я неймовірно любив футбол і свою команду, тому викладався на полі на всі сто відсотків. Живу футболом і зараз».