Дівчинка подала учительці листочок зі своїм особистим «рецептом для життя». Написала: «Потрібно чотири обійми на день, щоб прожити. Потрібно вісім обіймів на день, щоб якось іти вперед. Потрібно дванадцять обіймів на день, щоб рости»...
Дівчинка подала учительці листочок зі своїм особистим «рецептом для життя». Написала: «Потрібно чотири обійми на день, щоб прожити. Потрібно вісім обіймів на день, щоб якось іти вперед. Потрібно дванадцять обіймів на день, щоб рости»...
Бруно ФЕРРЕРО, оповідання з книги «365 коротких історій для душі» (видавництво «Свічадо»)
У сім’ї був старий чорний кіт, який вечірньої пори поводився досить дивно. Не хотів ані їсти, ані гуляти. Сидів на підлозі, чекаючи, поки всі розсядуться. Потім заскакував комусь на коліна і опинявся в чиїхось обіймах. Коли вже займав омріяне місце, починав демонструвати котячу грацію, вигинаючи спинку і чекаючи, що його погладять. Зручно вмощувався, випростовував лапки. Щоразу лащився, голосно муркочучи. Дивився на всіх люблячими й повними довіри очима. Тоді діти казали: «Атилла хоче ласки». Батько, спостерігаючи за цим ритуалом, мав таке пояснення: «В нашій сім’ї не тільки кіт цього потребує, а навіть я і моя дружина. Адже прагнення ласки не залежить від віку. Це яскраво проявляється у дітей. Вони потребують, щоб їх брали на руки, обіймали, пригортали до себе, турботливо вкладали спати, не тому, що їм тривожно чи чогось не вистачає. А просто тому, що це діти». Є багато речей, якими я прагну обдарувати всіх дітей на світі. Коли б я мав право обрати лише одну річ, то хотів би, щоб кожного малюка щодня було кому обняти.
