Горохівчанин Володимир Батура 10 років працював над своєю книгою — першим україномовним «Шаховим енциклопедичним словником»...
Горохівчанин Володимир Батура 10 років працював над своєю книгою — першим україномовним «Шаховим енциклопедичним словником»
Євгенія СОМОВА
Володимир Батура – шахіст–аматор. Має перший розряд із цього виду спорту. Тож добре знайомий з теорією класичних шахів. Розповідає, що ця гра – його хобі з дитинства. І нині, будучи в поважному віці, чоловік не розлучається з шаховою дошкою, відвідує клуб «Біла тура», бере участь у турнірах. Каже, що гра в шахи добре тренує мозок, не дає старіти. Пан Володимир – за фахом учитель української мови і літератури, історії. Добре володіє словом, має певний досвід роботи з історичними джерелами. Тож не виникає запитання, чому саме він узявся за написання статей шахового словника. Зізнався, що планував зробити це давно, почав збирати матеріали ще з 90-х років. Але до написання статей руки не доходили, бо ж чимало часу займала робота у школі, а згодом і журналістська діяльність. Певний час Володимир Григорович працював кореспондентом–організатором Горохівського районного радіомовлення. А коли за станом здоров’я вийшов на пенсію, з’явився вільний час. Ось тоді й вирішив, що сама доля дала йому шанс узятися за давно задуману справу. Спершу хотів залучити до цього визначних шахістів України, науковців. Ті, до кого звертався, підтримували його ідею і… відмовлялися. Пан Володимир пояснює це тим, що викласти шахову історію, різні комбінації гри у доступній формі – нелегко. Люди боялися братися за це. Довелося самому засукувати рукави. — Уся література, що стосується шахів, написана російською мовою, – каже автор словника. – Не було системного викладу української шахової історії в контексті світового процесу, науково обґрунтованої термінології. Я намагався заповнити прогалини, даю хронологію чемпіонатів, виклад шахових комбінацій, партій. Водночас подав історію українських шахів від давнини до нашого часу. Читачі дізнаються, де і коли вони в Україні виготовлялися, яку мали форму. Я не белетрист, тож нічого не придумував. Усі статті базуються на документальних матеріалах, є посилання на джерела, звідки брав інформацію. Праця була важкою і довготривалою – розтяглася аж на 10 років. Гальмувало роботу безгрошів’я. Не міг придбати необхідну літературу, не кажучи вже про те, щоб поїхати у Росію, Польщу, аби посидіти в архівах. Але відсутність коштів компенсували заповзятість і надзвичайна працездатність пана Володимира. Не шкодував ні часу, ні здоров’я. Трудився, бувало, по 18–20 годин на добу. Просиджував у книгозбірнях Львова, Луцька, а газету «Волинь» пролистав із часу її заснування. Інколи повертався додому з підшивками під пахвою – працівники обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки всіляко сприяли йому. Щоб здешевити випуск видання, пенсіонер сам навчився набирати тексти на комп’ютері. Зізнається, що особливо складно було з таблицями, діаграмами. Останніх треба було підготувати майже тисячу! Коли робота гальмувалася, на допомогу приходив онук–студент. Хлопець, знайомий з азами комп’ютерної грамоти з дитинства, набирав тексти швидше і щоразу підколював дідуся. Мовляв, дивися і вчися, як треба працювати. Вихід словника планував на весну 2013 року. Але щоразу доводилося відкладати – то через нестачу коштів, то з технічних причин. (Матеріально підтримали укладача бізнесмени і любителі інтелектуальної гри, зокрема Анатолій Сверба з Камінь–Каширського району, Володимир Вдовенко з Луцька, книговидавнича рада, яка діє в області). Не було ж в укладача досвіду у видавничій справі, тож чимало нюансів не врахував. Дивлячись на тяжку працю Володимира Батури, дехто скептично усміхався: мовляв, помучиться і покине. Кепкували і з приводу трактування шахових термінів: «Де ж це бачено, називати ферзя дамою, а слона – стрільцем?!» Володимир Григорович вводить у словник і чимало іноземних шахових термінів, перекладаючи їх українською мовою. Ми звикли, що людей, які досягли найвищих успіхів у цьому виді спорту, називають гросмейстерами. Володимир Григорович дає своє визначення – гросмайстер. Зазначу, що у другому томі видання, вихід якого очікується влітку, читачі зможуть дізнатися про діячів культури, науки, котрі захоплювалися шахами. Зокрема, про відомих волинян, серед яких – письменники і журналісти Володимир Лис та нині покійний Феодосій Мандзюк. Заслужений тренер України, міжнародний арбітр із класичних та заочних шахів Рудольф Колесников, гросмайстер із заочних шахів Олег Савчак, майстер спорту Олександр Мельниченко у передмові до словника зазначають, що на суд загалу виноситься перше в Україні науково–популярне видання довідкового типу, на яке чекає чимало читачів. І підтвердженням цього є й те, що вже майже всі примірники книги розкуплені.
На фото: Словник пана Володимира розрахований на шахістів-любителів. Фото Олександра ФІЛЮКА.
