ВІН ТОРКНУВСЯ УСТАМИ ЇЇ СМУТКУ

Спомин про нього стояв перед її порогом. І не як гість, і не як жебрак. Ні запросити до хати, ні прогнати. Він перестрівав її щовечора, аби сполохати спокій, нагадати про незбутнє…

Ольга ЧОРНА


...Вони будували із мрій повітряні замки. Він був мандрівним менестрелем з лютнею й шпагою. З ніжним поглядом і гарячим серцем. Вона — його принцесою.
«О святе божевілля!» — вигукувала його душа, коли з’являлася її тендітна постать. І ревнував кохану до вітру, який розвівав її русяве волосся, до дощу, який безсоромно обціловував її обличчя, до снів, у які міг прийти хтось інший…
… Минув час. Він виріс зі своїх мрій і зі свого кохання до неї. У його житті з’явилися інші захоплення, вподобання, жінки…
Вона шукала чоловіка, схожого на нього. І не знайшла…
…Вони зустрілися через роки. Вона простягнула до нього руки. Він обійняв її.
— Літа… літа… Змінились ми, посивіли… — тихо мовила.
— Це заплутались місячні нитки у твоїх косах, — прошепотів.
Він поцілував її волосся. А жінці здалося — торкнувся устами її смутку.

На фото: Це пам’ятник «Історія кохання» в Маріїнському парку Києва. На ньому — двоє закоханих: українка Мокрина Юзрук та італієць Луїджі Педотто, які познайомилися в австрійському таборі для військовополонених під час Другої світової війни. Розставшись після визволення, вони зустрілися через 65 років…