Чи втримає пан Гройсман гривню?

Знайома бідкалася: «Ніяк не можу вгадати з тим доларом. Вийшло так, що купувала по 25,5. Коли потрібні були гроші, здала по 24,5 гривні. А тепер знов поліз угору… Чи таке вже наше щастя?»

Алла ЛІСОВА

Справді, попри численні прогнози різних експертів та практичних економістів, пересічному громадянину важко розрахувати, як краще зберігати якийсь гріш «на чорний день». Ситуація на валютному ринку країни — це такий собі, на мою думку, український феномен, який потрібно розгадувати, немов ребуси.

Останнім часом НБУ буквально щодня опускає нашу національну валюту все нижче. У головній фінансовій установі пояснили, що вони впродовж двох із половиною місяців поспіль тримали курс долара менше ніж 25 гривень, але тепер це зробити важко.

У чому причина, що грошова одиниця почала втрачати позиції на валютному ринку? Економісти вважають, що подорожчання валюти спровокували одразу три чинники. Перший — це раптовий приплив гривні (невідомо лише, з яких джерел), яка почала робити погоду на валютному ринку. По–друге, такі зміни пов’язують з подіями в Криму, загостренням політичного протистояння між Україною та Росією. Ще один фактор — дозвіл Нацбанку на виведення дивідендів з країни і дії експортерів.

Рейтингове агентство «Fitch Ratings» прогнозує, що за підсумками 2016 року долар коштуватиме в середньому близько 26 грн. Втім, на думку окремих аналітиків, наступний рік може принести ще більше падіння гривні, аж до 28 за долар. А окремі іноземні фінансисти вважають, що наша валюта знизиться й до 30 гривень за «зелений».

При цьому деякі банкіри заспокоюють, що загалом економічна ситуація непогана: у другому кварталі цього року зростання становило 1,3 відсотка, збільшується частка українського експорту в ЄС, внаслідок чого в країну надходить більше іноземної валюти. Очікуване виділення Україні третього траншу МВФ також дасть позитивний поштовх для стабілізації гривні. Подібні думки висловлюють і в Нацбанку. Там зазначають, що ситуація на внутрішньому і зовнішньому ринках залишається сприятливою завдяки зниженню темпів інфляції, високому врожаю зернових і позитивній кон’юнктурі на світових ринках сталі та залізної руди. Водночас Нацбанк відмовляється коментувати майбутній курс вітчизняної валюти, посилаючись на те, що його завдання — протистояти інфляції.

А от голова Комітету економістів України Андрій Новак вважає, що остання девальвація гривні є на 100 відсотків штучною, тому що економічних причин для цього немає вже майже рік. Експортно–імпортний баланс відносно врівноважений, платіжний — у серйозних «плюсах». Підтвердженням цього є зростання золотовалютних резервів НБУ, які становлять більш як 14 мільярдів доларів. І третє — отримання країною торік реструктуризації і списання 20 відсотків державного боргу. В літній період позитивно спрацював ще й додатковий фактор для курсу гривні — сезон відпусток. Через падіння доходів громадян багато хто віддав перевагу відпочинку в Україні, а для цього були потрібні гривні, тож люди міняли свої валютні заощадження.

Голова Комітету економістів України Андрій Новак вважає, що остання девальвація гривні є на 100 відсотків штучною.

За словами Новака, з економічної точки зору зараз у нас є всі можливості не лише для стабілізації гривні, а й для її зміцнення. Але уряд, підкреслює економіст, буквально місяць тому подав бюджетну резолюцію на 2017 рік, у якій заклав прогноз курсу національної валюти аж 27,2 за долар! При тому, що в цей час на ринку він коштував 24,6 гривні. Не маючи жодних економічних підстав, Кабмін чомусь передбачив таку глибоку девальвацію. На запитання про мету штучного заниження гривні, Андрій Новак відповів, що, очевидно, новий уряд йде стежкою свого попередника, який також два роки поспіль девальвував національну валюту, і за рахунок цього виконував одразу два завдання — через інфляційний ефект наповнював державний і місцеві бюджети. А ще — паралельно задовольняв апетити наших фінансово–промислових груп, які є експортноорієнтованими. Таку найпростішу дорогу вибрали урядовці.

Але вона не є легкою для решти громадян України і підприємців, які не працюють на експорт. Знецінення національної валюти знижує купівельну спроможність, робить нас біднішими. Та які б не були прогнози, багатьом українцям і так зрозуміло: ближче до кінця року, коли починається опалювальний сезон, гривня ослабне. Якщо сюди додати ситуацію всередині країни та міжнародні стосунки, то, як кажуть, «і до ворожки не ходи»… Тому хоч би які цифри наводили нам експерти, хоч би про які позитивні тенденції говорили, реальність наразі не дуже втішна. За рівнем життя Україна залишається однією з найбідніших держав у Європі. Нещодавні дослідження рівня життя українців, які проводили експерти ООН, засвідчили, що  близько 80 відсотків наших співвітчизників перебувають за межею бідності. Відповідно, працюючий українець, якщо брати мінімальну зарплатню 1 450 гривень із травня 2016 року, на добу може дозволити собі витрачати не більше 48 гривень або 1,9 долара.

Добре знає про це уряд, який замість того, аби на основі глибокого аналізу запобігати різким коливанням на валютному ринку, приймає документи, що стають нічим іншим, як декларацією про наміри. Кабмін нещодавно ухвалив програму з подолання бідності в країні на 2016 — 2017 роки. Згідно із затвердженим планом до кінця наступного року в Україні буде здійснено комплекс заходів, спрямованих на підвищення грошових доходів населення від трудової діяльності, залучення громадян до ринку праці, надання адресної допомоги та підвищення ефективності програм соціальної підтримки. А щоб вона справді стала результативною — платіть зарплати українцям у доларах!