ВІКНО РУБРИКИ: по праву руку — буйне літо, по ліву — пізня осінь…
Кожен, хто їде від Ковеля до Колодяжного, помічає разючий контраст: понад трасою в розпал червня стоять… голі дерева. Без жодного листочка. Їхні ж «родичі» навпроти шумлять пишними кронами і ховають у своїй густій тіні втомлених сонцем перехожих...
Кожен, хто їде від Ковеля до Колодяжного, помічає разючий контраст: понад трасою в розпал червня стоять… голі дерева. Без жодного листочка. Їхні ж «родичі» навпроти шумлять пишними кронами і ховають у своїй густій тіні втомлених сонцем перехожих.
Нараховую шеренгу із 73–х дерев, яким довелося скинути своє зелене вбрання на кілька місяців раніше, ніж закладено природою. «Найімовірніше, листя спалили пестициди, якими обробляли прилеглі до дороги поля», — коментують ситуацію у Державній екологічній інспекції у Волинській області. Символічно: смуга контрастів починається від таблички «Дякуємо за чисті узбіччя». Так, сміття біля траси в тій зоні й справді нема. Та ж хіба можна казати про чистоту там, де через людську недбалість так потерпає природа? Дивувалася мертвим і живим узбіччями Олеся Банада.
