Час невпинно крутив диск вічності,
Лиш мінялись літа на життя плиннім фоні,
А мені так хотілось вірності,
Ти ж блукав поміж двох як в хмільному полоні...
Ніка КОРНІНА
Час невпинно крутив диск вічності, Лиш мінялись літа на життя плиннім фоні, А мені так хотілось вірності, Ти ж блукав поміж двох як в хмільному полоні...
Спека різала невблаганністю І сміялась задушливо над почуттями, А мені так хотілось радості, Ти ж все краяв любов між двома берегами.
Шаленіли вітри неприспані, Мов в наївності мрії оманно–блудливі, Так хотілось зламати відстані Й розігнути кути — бо не станем щасливі.
