«КОЛИ У КООПЕРАТИВІ БУДЕ ПІВСЕЛА, ЗАВОД ЗА ТОБОЮ БІГАТИМЕ»

Влада хоче підтримати молочарів «Благовісту» з Четвертні Маневицького району, надавши дотації

Сергій НАУМУК

Там уже кілька років існує молочний кооператив «Благовіст». Щоправда, фактично він не працює. Нещодавно влада взялася переконувати селян, аби ті уклали договір із якимось молокозаводом. Заступник начальника департаменту агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації Юрій Юрченко запевняв, що попередня домовленість з одним із молокопереробних підприємств уже є, головне, щоб селяни були згідні. Мовляв, в області 19 підприємств приймають молоко від населення. Проте лише одне з них почало мову про укладення договорів із одноосібниками.
— Нам головне — штовхнути воза і зрушити все з місця. Дотувати треба одиницю продукції. Бо виробництво одного літра молока — це вінець усього господарювання. Аби воно було, треба, щоб розвивалося і рослинництво, і тваринництво. Я вже близько двох років лобіюю дотацію для виробників молока. Нарешті її прийняли. Маневицький район — єдиний в області, який має таку програму. Селянам важко вибити у переробників хорошу ціну. Влада не може впливати на заводи. Тому ми вирішили допомогти простим людям з іншого боку: прийняти комплексну програму підтримки сільгоспвиробників молока. Йдеться про юридичні особи — сільгосппідприємства та кооперативи, — сказав начальник управління регіонального розвитку Маневицької райдержадміністрації Олександр Турик. — Наразі виділено 200 тисяч гривень, які пропорційно розподілять на кожен літр молока, зданий переробникам. Таким чином допоможемо не тільки членам «Благовісту», а й вплинемо на ринок, адже ціна зросте і для інших виробників. Це пілотний проект. Ми підрахували: якщо дотація становитиме по 80 копійок за літр молока, то для всіх виробників — юридичних осіб — необхідно близько 170 тисяч гривень. Зрештою, коли програма матиме успіх, то можна буде говорити про збільшення фінансування.
Тобто, якщо селяни продаватимуть молоко від кооперативу, то зможуть отримати дотацію з районного бюджету. Чиновники не хотіли озвучувати конкретних цифр, але в розмові йшлося про доплати у межах 0,5—1 гривні. Відтак можуть з’явитися гроші і на розвиток: закупівлю обладнання, утримання бухгалтера тощо. Власне, останнє найбільше цікавило двох засновників «Благовісту», які були на зустрічі у сільській раді, — Олександра Махновця та колишнього сільського голову Стефанію Підвальну.
— Представник Рожищенського сирзаводу запевняв, що згідні з нами працювати, але члени кооперативу повинні бути оформлені їхніми працівниками, — розповів Олександр Махновець. — Крім того, нам одразу сказали: за молоко більше, ніж інші, не заплатимо. А як же фінансування послуг зі збирання молока, зарплата бухгалтеру? Адже сам я того всього не зроблю. Де візьмемо бідони і кислоту для аналізу? От ми зійшлися, а представника заводу, який хоче з нами працювати, немає. Чому? Ми вже не до одного переробника дзвонили щодо цього питання. Бувало, що менеджер навіть погоджувався на співробітництво з нами, але потім передзвонював і казав, що власник розпорядився: «З жодними кооперативами працювати не будемо».
Обговорення тривало досить довго. Стефанія Михайлівна цікавилася, які ще преференції матиме «Благовіст». Чиновники переконували, що як тільки почнеться робота, — все налагодиться.
— Через два місяці у вас збільшиться кількість молока, — твердив один чиновник.
— Через рік у кооперативі буде півсела. І вже не ти будеш за заводом бігати, а навпаки, — додавав інший.
— Якщо договір укладений, то його треба виконувати, — казав третій у відповідь на заперечення селян, що переробники їх обдурять.
Тоді слово взяв один із засновників «Благовісту» і вкотре озвучив схеми ошукування селян переробниками.
— Завод оголосив ціну, наприклад, по 3,7 грн/кг. А тоді взяли молоко і встановили, що воно некондиційне, другий сорт, і реальна ціна вийшла значно меншою — 3,3—3,5 грн. Згідний, хай буде другий сорт. Але везуть першосортне молоко з Годомичів від підприємства, заїжджають у Четвертню і добавляють в ту ж бочку селянське другосортне молоко. Проте ціну за сировину нам і сільгосппідприємству платять різну. Спочатку переробники казали: матимеш п’ять корів — буде краща ціна на молоко. Я завів п’ять корів, але вартість не зросла. Питаю: чому? Бо доїльного апарата немає. Перший у селі купую шведський апарат. А ціни й далі немає, — розповів Олександр Іванович.
Чиновники казали, що не можуть лобіювати інтереси жодного заводу. Хоча з розмови і дитина зрозуміла б, що йдеться про Рожищенську філію ТОВ «ТЕРРА ФУД». Разом із тим спливла тема і скорочення поголів’я корів. Про це стали якось менше говорити, хоча за останні два роки кількість корів на Волині знизилася з 122,4 до 105,3 тисячі, тобто на 14 відсотків.
— Люди здебільшого продають худобу. На центральній вулиці були дві великі череди по більш ніж 80 корів. За два роки залишилася тільки одна із 50 голів. Восени їздило чимало машин, що приймають худобу. Масово люди її здавали, — підтвердила тенденцію на місцевому рівні четвертнянський сільський голова Ольга Махновець.
— У «Благовіст» 20 чоловік писали заяви, але з них лише кілька зосталось. У мене було дев’ять корів — залишилося сім, у мого брата — п’ять, стало — дві. І сусід мав п’ять, — залишив одну. Скоро молока зовсім не буде. Бо чи не в кожній сім’ї виробляють закордонні паспорти, щоб їхати на заробітки у Польщу, — розповів Олександр Махновець.
Відтак вирішили все-таки спробувати домовитися з переробниками, аби ті приймали молоко від кооперативу. Тоді «Благовіст» зможе отримати дотацію з районного бюджету. Нещодавно стало відомо, що у Маневичах відбулася зустріч керівника Рожищенської філії ТОВ «ТЕРРА ФУД» Ігоря Полторака з головою кооперативу Олександром Махновцем та представниками влади. Вдалося домовитися, що завод співпрацюватиме з «Благовістом». Ціну узгоджуватимуть кожні два тижні, при тому вона не буде нижчою, аніж для одноосібників. У користування кооперативу нададуть бідони та ультразвуковий аналізатор молока «Екомілк» і доплачуватимуть за послуги заготівлі сировини. Проте, як бачимо, поки не втрутиться влада, то молокозаводи не вельми поспішають мати справу з кооперативами, бо це збільшує їхню відповідальність і одночасно зменшує можливість ловити рибку в мутній воді.
Наша газета вже неодноразово звертала увагу на те, що ринок заготівлі молока — це темна діра, де ходять чималі гроші і багато порушень, насамперед з боку переробників. Проте влада вперто не бажає змінювати такий стан речей. Чиновники виправдовуються тим, що всі заводи приватні і на них немає впливу. Нісенітниця. Нині більшість підприємств усіх галузей — приватні. Але ж це не означає, що кожен може робити, що йому заманеться. Давно час навести лад у сфері заготівлі молока. Насамперед змусити переробників укладати договори з одноосібниками та надавати останнім накладні на закуплену сировину, де вказувати кількість, ціну та якісні показники придбаного молока. Доки цього не буде — говорити про якийсь порядок не випадає. Віримо, що раніше чи пізніше диктат переробників буде зламаний. Проте годі очікувати, що заводи здадуться без бою. Нинішня ситуація їх вельми влаштовує, бо дає змогу заробляти мільйони на необізнаності та незахищеності селян.
А поки не буде системних змін, чиновники муситимуть домовлятися з переробниками за кожний окремий кооператив. Але це точно не той шлях, яким має розвиватися кооперація.


На фото: Корів у сільських чередах стає все менше й менше.
Фото Сергія НАУМУКА.