Курси НБУ $ 38.42 € 41.72

НА ПОБАЧЕННЯ ЗІ СПОМИНОМ

— Пригощайтеся пиріжками з вишнями, — запрошував сусід у купе. — Донька з онукою напекли. Ще б чаю. Він у потязі має особливий смак...

— Пригощайтеся пиріжками з вишнями, — запрошував сусід у купе. — Донька з онукою напекли. Ще б чаю. Він у потязі має особливий смак.
Пиріжки так пахли… А смак!
— Їдете до Львова чи кудись далі? — запитав.
— До Львова…
І я… Їду на побачення… зі спомином. Ми у липні з Іванкою, дружиною моєю покійною, познайомилися


Ольга ЧОРНА

Статний сивий чоловік у світлому лляному костюмі виглядав щасливим і засмученим водночас.
— Іванка ступала по бруківці на пальчиках. Думав — балерина. А це, виявилось, вона була в позичених босоніжках. Боялася підбори обдерти. Невисокі, кумедні, квадратні наче. А яку косу мало це дівчисько! Воно пройшло повз мене. А я стояв, наче вкопаний. Мало не прогавив долю. Серце напоумило: чого стоїш, доганяй хутчій. І я полетів. Зупинив. І випалив: «Я кохаю вас!» Дівчина кліпала очима. А я відчув: не лише моє обличчя, а й п’яти почервоніли. А ще подумав: що б сказали батьки, довідавшись про таку «крамолу».
Іванка та Дмитро вчилися в університеті на різних факультетах. Три роки зустрічалися. Одружилися після закінчення навчання.
Щороку в липні їздили до Львова. Ці поїздки стали для них талісманом.
— Іванка, як тоді, ступала на пальчиках по бруківці. А я заново в неї закохувався. Ми були щасливі, як діти. Тридцять років прожили разом. І жодного липня не пропустили. А потім дружини не стало… Напровесні.
Це була невимовно тяжка втрата. Незчувся, як минула весна, настало літо. Як збіг червень. Одного липневого дня донька розбудила його:
— Тату, пора вставати на потяг. Сьогодні ж…
Він уперше їхав до Львова сам. Вдома було погідно. А там — дощ… У полудень виглянуло сонце. Здавалося, воно світило для нього. Це наче душа Іванки усміхалася з небес. І його душа усміхнулася у відповідь…
Уже десять років він їздить на початку липня на побачення зі спомином.
«Цок… цок… цок…» Вистукують мелодії жіночі підбори на старій бруківці. Сивий чоловік присів на лавку. Поруч — хлопець із букетом ромашок на тендітних ніжках. Підбігла дівчина з довгим розпущеним волоссям, зі смішинками в очах. Хлопець подарував їй квіти, підхопив на руки, закружляв…
Сивий романтик з усміхом дивився на закоханих. А серце стискалося від смутку…
Telegram Channel