Малюнки наших маленьких дописувачів свідчать, що діти надзвичайно люблять своїх котиків...
Малюнки наших маленьких дописувачів свідчать, що діти надзвичайно люблять своїх котиків.
Мій Спартак — це молодець: Їсть і сир, і гаманець. Грається він з Муркою, І її зве любкою. Гаманець прогриз до дір, Та й пішов собі на двір. Знає, де сидить наш кіт, Йде до мене, мов воркіт! (Тетяна Зейкон, село Золочівка Демидівського району Рівненської області).
«Мій приятель — це кошеня Родя. Йому один рік. Він дуже веселий. Має помаранчеві оченята, чорну шерсть. Я дуже його люблю», — пише Іванна Смолярчук із села Великий Обзир Камінь-Каширського району.
Про кицю Машу розповідає Людмила Камінська із села Доротище Ковельського району: «Вона завжди вихована й акуратна. Не їстиме із брудної мисочки. Дуже любить ласку. А ще вміє передбачати погоду: якщо, поївши, лягає біля грубки — буде холодно, а коли поспішає на вулицю — це до тепла. Машуня у нас — справжня леді!»
