ЧОМУ СУДДІ МАСОВО ПИШУТЬ ЗАЯВИ НА ПЕНСІЮ?

Якщо ви подумали, що в Україні нарешті почали саджати хабарників із середовища працівників Феміди та ще й давати їм пожиттєві терміни, то ви страшенно наївні. Просто недавно Конституційний суд зробив те, на що парламент не спромігся після двох Майданів – спонукав суддів звільнятися самим. Тепер в Україні люди у мантіях масово пишуть заяви на відставки, бо держава бере їх на довічне утримання і зобов’язується щомісяця виплачувати пенсію – 80–90% від заробітної плати. Пропозиція, як розумієте, настільки приваблива, що у судах незабаром спорожніє більшість кабінетів. Бо ж хто захоче залишатися на роботі, коли можна отримувати ту ж зарплату задарма? Тим більше все, що можна було, вони вже збудували та купили...

Левко ЗАБРІДНИЙ

Тільки з Апеляційного суду Рівненської області заяви на відставку написали семеро суддів. Оксана Оніпко звільнилася першою ще до того, як Конституційний суд повернув українським суддям право на довічне утримання. Після рішення КС і свої заяви до Вищої ради юстиції подали Ольга Малько, Іван Собіна, Зеновій Буцяк, Станіслав Ковалевич, Юрій Рожин та Світлана Демянчук. Вища рада юстиції незабаром прийматиме рішення про відставку судді Острозького районного суду Тамари Поліщук та судді Радивилівського райсуду Людмили Прачук. А далі заяв буде ще більше, хоч остаточне рішення про звільнення залежатиме від парламенту.
У відставку мають право йти судді, які пропрацювали на посаді більш як 20 років. Їхнє довічне грошове утримання становитиме 80% від заробітної плати. Якщо стаж перевищує 20 років, то за кожен рік додається ще 2%. Втім, максимальна сума не може бути більшою за 90% від зарплати. В апеляційних судах заяви про відставку пишуть частіше, бо там працюють старші судді (тільки щоб потрапити в апеляційний, потрібно мати не менш як 10 років стажу). Водночас звільняються ті, у кого стажу замало. Справа в тому, що на початку червня Верховна Рада прийняла Закон про судоустрій і статус суддів, який ускладнить життя слугам Феміди. Закон набере чинності восени і тоді у судах розпочнуться переформатування та перекваліфікації. Зокрема, замість місцевих судів різної юрисдикції запрацюють окружні суди, а судова система з чотириланкової стане триланковою – припинить діяти Вищий адміністративний суд України. Натомість усі касації розглядатимуть у Верховному Суді. Також мають бути створені два вищі спеціалізовані суди — Вищий суд із питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд. Згідно з нормами нового закону судді щороку повинні будуть подавати декларації доброчесності та родинних зв’язків. А ще в Україні створять Громадську раду доброчесності, яка допомагатиме відбирати суддів на посади. Такі нововведення для декого переважать навіть те, що суддівська заробітна плата зросте у більш як два рази. Якщо нині судді апеляційного суду на Рівненщині платять 17 тисяч гривень щомісяця, то з 1 січня 2017 року заробітна плата має становити 25 мінімальних зарплат, тобто приблизно 40 тисяч гривень.

КОМЕНТАРІ НА ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ:

Станіслав КОВАЛЕВИЧ, суддя Апеляційного суду Рівненської області:
— Не хочеться більше слухати, що ми країну розвалюємо, що погано працюємо. Якщо кажуть, що судді створюють стіну нерозуміння, нехай держава набирає інших. Ми — дорослі люди, знайдемо й іншу роботу. У нашому суді тільки сім суддів заяви написали. У такому ж апеляційному на Львівщині — 30, на Запоріжжі — 25.

Олег ПОЛЮХОВИЧ, голова Апеляційного суду Рівненської області:
— Це тільки початок. Думаю, більшість колективу звільниться. Чи піду сам у відставку, ще не готовий сказати. Звільняються не найгірші судді, а люди, в яких є знання, досвід. Невідомо, як і коли набиратимуть нових, тож боюся, що терміни розгляду справ збільшаться, бо на суддів, які залишаться, буде більше навантаження. Сподіваюся, що від цього якість судочинства не постраждає.
На масовий відхід суддів вплинув не новий закон, а повернення пільг та довічного грошового утримання. Боятися нового закону нічого. Якщо й буде переатестація і кваліфікаційний іспит, то всі судді нашого суду його складуть, бо ж кожен день його й так проходять, розглядаючи справи.