Олександр КВАТИРКО: «У ЄВРОПІ НЕ МОЖНА РУБАТИ, ЩО І КОЛИ ЗАМАНЕТЬСЯ — І МИ НЕ ДОПУСТИМО АНАРХІЇ»*

«Наше лісове господарство має дві основні складові частини: вирощування лісу та промислове виробництво. Лише на перший погляд здається, що ці завдання виключають одне одного. Насправді саме здатність виконувати їх стовідсотково і визначає, наскільки раціонально ми працюємо. Для того, щоб ліс надалі залишався головним ресурсом Волині, необхідно збільшувати площі під ним до 36 відсотків від загальної території області. Тоді з’явиться більше можливостей для залучення інвестицій та виведення лісового господарства на сучасний рівень, коли одночасно маємо високопродуктивну деревину і зберігаємо масиви для нащадків», — окреслив пріоритети в роботі лісівників краю начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко (на фото) під час розмови в нашій редакції. Про понуємо найбільш цікаві думки Олександра Михайловича

Петро МАКАРУК

«ЛИШЕ ЗНИЩЕННЯ ХВОРИХ ДЕРЕВ ВРЯТУЄ ВІД РОЗПОВСЮДЖЕННЯ КОРОЇДА»
Ліс — складна екосистема. Так само, як і в людини, розлад одних компонентів у ньому призводить до розбалансованості всього організму. Якщо не лікувати уражений орган, починають страждати інші, і тоді вже рятувати потрібно весь організм. У сучасному світі на здоров’я лісу постійно впливає діяльність людини. Скажімо, щоб знищити волинські масиви за нетривалий період часу, не потрібно додатково шкодити варварськими рубками або копанням бурштину. Достатньо дозволити безперешкодно розвиватися наслідкам впливу глобального потепління. Останніми роками саме клімат ослаблює деревостани на Волині.
По–перше, спека, різкі перепади температур та інші прояви кліматичних змін порушують водне живлення, внаслідок чого в області висихають близько 30 тисяч гектарів лісових насаджень. По–друге, вони зумовили появу і розповсюдження шкідників та хвороб, з якими все складніше боротися. Так короїд, що почав швидко поширюватися у наших лісах навесні, призводить до стрімкого висихання, насамперед соснових дерев. Така ж ситуація склалася в інших лісових областях України — Рівненській, Житомирській, Закарпатській, Київській. Проблема ця не нова і для європейських країн.
Зазвичай при ураженні короїдом дерево починає сохнути з крони, потім ураження йде вниз по корі стовбура. Але найбільш небезпечно, коли хворе дерево зовні виглядає здоровим. Тоді, за словами науковців, усього за два місяці шкідники з нього заражають чималу територію навколо. Тому так важливо визначити хворі дерева, вчасно провести санітарну рубку, вивезти деревину, а крону і кору спалити подалі від лісу. Як зазначав науковець поліського філіалу Українського Науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації Василь Бородавка, лише шляхом знищення хворих дерев можна врятувати ліс від розповсюдження короїда.
Вважаю, що у боротьбі зі шкідниками потрібно об’єднати зусилля лісівників різних областей, науковців, залучати громадськість. Наше управління розробило карти–схеми найбільш уражених ділянок, виявляємо хворі дерева і ретельно стежимо за тими, що їх оточують. Наразі на облік взято майже 1300 осередків гострого всихання сосни, спричиненого судинним мікозом з подальшим заселенням верхівкового короїда. Робота з обстеження соснових насаджень області триває, щоб можна було вчасно провести необхідні заходи і запобігти розповсюдженню хвороб.

«НА ТОМУ МІСЦІ, ДЕ ЛІС ЗАБРАЛИ, ВЖЕ ЗА 5—7 РОКІВ МАЄ ПРАЦЮВАТИ НОВЕ НАСАДЖЕННЯ»
Тимчасова заборона санітарних рубок необхідна. Нам дійсно потрібно привести до європейських стандартів порядок і умови вирубки деревини. Останні ініціативи Державного агентства лісових ресурсів щодо змін санітарних правил у лісах України цілком відповідають західній практиці. Так, у країнах ЄС необхідно заздалегідь подавати заявку для отримання дозволу у відповідні органи влади. Важливо, що дозвіл на рубку повинні отримувати навіть власники приватних лісів. У Європі не можна рубати, що і коли заманеться. Органи влади узгоджують породи, місця і час для рубки. І те, що Держлісагентство наразі пропонує попередньо оприлюднювати планування рубок із обґрунтуванням їх доцільності, дуже доречно.
Так само уважно слід поставитися до питання повної заборони вирубки у національних заповідних зонах, рекреаційних парках, зоологічних заказниках та інших охоронних природних територіях. На те вони і заповідники, щоб їх зберігати у первісному стані. Звісно, тут санітарні рубки повинні проводити під більш жорстким контролем і за інших умов, ніж у лісах експлуатаційних.
Оскільки навколо цієї теми відбувається чимало спекуляцій, хочу наголосити, що лісівникам часткові санітарні рубки значно вигідніші, ніж суцільні. Адже проведення повної санітарної рубки тягне за собою необхідність лісовідновлення на ділянці. Це значні кошти, трудові ресурси, потреба доглядати за насадженим лісом не протягом року, а ціле десятиріччя. Для ресурсної Волині санітарні рубки не є способом заробляння грошей. Для взяття ділової деревини вистачає рубок головного користування. Тому люди, відповідальні за експертну оцінку доцільності–недоцільності проведення санітарних рубок, як мінімум повинні прислухатися не до Кватирка, а до науковців. А як максимум — звертатися до обласного управління за отриманням роз’яснень. Розцінити мега–активність таких експертів інакше, ніж свідоме відволікання уваги громади від дійсно важливих проблем лісового господарства, я не можу.
Наразі з огляду на тимчасову заборону на санітарні рубки, у Волинській області вони проводяться за дозволом державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Рівнелісозахист», райдержадміністрацій, управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА та місцевих рад. Дозволи видаються за узгодженням з облуправлінням лісового та мисливського господарства.
Повна заборона санітарних рубок є доцільною за умови, якщо вона діятиме дійсно… тимчасово. Адже, як говорять у народі, нічого не буває більш постійним, як тимчасове. А там, де заборона, завжди є нелегальна діяльність. Зволікати з прийняттям нових правил і порядку рубок лісу, у тому числі санітарних, ні в якому разі не можна. Інакше виникає ризик, що з часом почнеться анархія з вирубкою дерев. І лісівники не зможуть займатися нічим іншим, окрім охорони лісів, виловлюючи разом із правоохоронцями порушників.
Але поки що нам потрібен час, щоб остаточно перейти на електронний облік деревини по всій країні. Ми у Волинському облуправлінні добилися того, що на сьогодні рівень електронного обліку по наших господарствах сягає майже 100 відсотків. І це менше, ніж за два роки.
Та головне, як на мене, потрібно більше займатися відновленням лісового фонду. Дуже правильно сказав Василь Олександрович Бородавка, що на тому місці, де ліс забрали, вже за 5-7 років має працювати нове насадження.

«НАВІТЬ ПІСЛЯ БУРШТИНОКОПАЧІВ ПОШКОДЖЕНУ ДІЛЯНКУ ЩЕ МОЖНА ВРЯТУВАТИ»
Відновлення лісів — це як лікування, навіть реабілітація. Особисто для мене це найцікавіше у професії. Приємно спостерігати, як на місці вражених хворобами ділянок підростають міцні молоді сосни. Загалом по Волинській області площі санітарних рубок останніми роками не збільшуються. Ті додаткові рубки, які виконувались облуправлінням у 2013 і 2015 роках, зумовлені об’єктивними обставинами. У 2013–му — за рахунок приєднання до облуправління п’яти лісгоспів, в яких чимало ділянок лісу були травмовані пожежами та пошкоджені. А минулого року — внаслідок масштабних лісових пожеж через аномальну спеку ми проводили санітарні рубки.
Водночас останніми роками Волинське облуправління поступово збільшувало площі заліснення. У розсадниках наших підприємств щорічно вирощується 17-20 мільйонів сіянців і саджанців головних та супутніх лісових порід. Але ми збільшуємо і кількість саджанців, тож цього року плануємо виростити максимально необхідні 20 мільйонів. Торік площа заліснення збільшилася на тисячу гектарів порівняно з 2014–м. Цього року за весняний період ми насадили молодого лісу вже на двісті гектарів більше, ніж у попередньому.
У більшості господарств Волинського облуправління лісовідновлення на уражених ділянках є стовідсотковим. Перше, що починаєш прораховувати, коли дивишся на зруйнований ліс після нелегальних бурштинокопачів: які роботи з відновлення потрібні вже найближчим часом. Якщо одразу провести правильні заходи, пошкоджену ділянку можна врятувати. Там, де ліс був, там він повинен рости і надалі.

«НАЙВИЩИЙ ПІЛОТАЖ — СТВОРИТИ УМОВИ ДЛЯ ПРИРОДНОГО ВІДНОВЛЕННЯ»
Коли ліс відроджується сам, деревостани стійкі і продуктивні. Бо це проводиться на ділянках із відповідними кліматичними умовами і ґрунтом. Не випадково найвищим професіоналізмом вважається створення умов, щоби ліс відновлювався природним шляхом. Останніми роками Волинське лісове облуправління намагається збільшувати під це площі. На сьогодні це вже близько 60 відсотків заліснених ділянок. Важливо, щоб під час лісозаготівлі зберігалися життєздатними підрости і молоді дерева цінних господарських порід. Після лісосічних робіт необхідно продовжувати доглядати за підростом та самосівом. А вже ділянки, на яких не достатньо природного відновлення, засіваються або засаджуються.
Насіння — окремий напрям у роботі. Досить кропіткий, потребує і досліджень, і дбайливого догляду. Треба врахувати відповідність порід особливостям місцевого ґрунту і багато інших факторів. Наскільки якісним буде насіння та саджанці, настільки стійкою і продуктивною — деревина у наших лісах. Щоб отримати насіння з високими спадковими якостями, ми постійно створюємо нові плантації для його вирощування.

«ВІДПОВІДАЛЬНІ ЗА ТЕ, ЩО… САМІ ПРОРОСТИЛИ»
Одночасно з лісовідновленням, систематично працюємо над збільшенням лісистості. Мета — розширити площу лісових масивів на Волині до 36 відсотків території області. Почали створювати нові масиви там, де раніше ніколи лісів не було. Постійно залучаємо до їх посадки громадськість. У цьогорічній компанії активну участь брали правоохоронці, робітники бюджетних установ та, традиційно, школярі. Найбільше мене тішить, коли поруч із лісівниками трудяться пересічні громадяни, особливо діти. Вони потім приходять подивитись, як ростуть посаджені власноруч деревця. Так люди відчувають свою причетність і відповідальність за наше спільне багатство — ліс.

Фото Олександра ФІЛЮКА.