Геббельс позаздрив би: Путін стверджує, що то не він – терорист, а… Україна...
Геббельс позаздрив би: Путін стверджує, що то не він – терорист, а… Україна...
Василь РОГУЦЬКИЙ
Після того, як російські пропагандисти проверещали на увесь світ, що кілька українських диверсійних груп напали на Крим, внаслідок чого загинуло двоє російських силовиків, на сцену вийшов сам Путін і пригрозив «київській владі» «повз таке не проходити». Показали навіть одного «терориста» – колишнього учасника АТО Євгена Паніна із запорізького міста Енергодар, який працює водієм на атомній станції. Друзі Євгена вважають, що його викрали. «Який диверсант із чоловіка вагою 140 кілограмів, який планував доліковуватись у шпиталі?» – дивуються вони. Якщо спочатку, до речі, путінці стверджували, що «диверсанти» – це спецпідрозділ українських розвідників, то потім стали говорити вже про цивільних, які лише «сприяли українським військовим» Але у Росії піднялася справжня істерія. Там так старанно вдавали обурення, що заговорили навіть про можливе розірвання дипломатичних відносин з Україною. А радіостанція «Эхо Москвы», яка ще нібито зберігала якісь залишки об’єктивності, не червоніючи, поставила в опитуванні своїм читачам пряме запитання: «Чи варто Росії після спроби теракту в Криму вдарити по Україні?» Після такої постановки питання одразу ж згадується початок Другої світової війни. Нагадаємо: щоб мати привід напасти на Польщу, гітлерівці у 1939 році під виглядом поляків штурмували німецьку радіостанцію у містечку Гляйвіц (операція мала назву «Консерви»). А кількома місяцями пізніше на той момент союзник Гітлера Сталін, щоб знайти привід для вторгнення у Фінляндію, використав схожий трюк: радянські війська обстріляли самі себе і заявили, що то на них накинулись фіни. Тому й виникла версія, що Путін, який фактично копіює стиль найбільших тиранів ХХ століття, «кримською провокацією» дає привід для більш масового вторгнення своєї воєнщини в Україну. За іншою версією, байка про ледь не штурм українцями Криму — це ланка тривалого плану із розхитування України і тиску на неї, примушування до поступок. Не виключено, що у цьому ланцюгу можуть бути і вбивство журналіста Павла Шеремета, і голодування матерів, організоване Надією Савченко, і хресна хода, і замах на ватажка «ЛНР» Плотницького, і частіші обстріли на Сході, і завуальована проросійська політика на найбільш рейтингових телеканалах України та інше. Мета — таки розбурхати Україну зсередини, а також дискредитувати її в очах союзників — мовляв, то не ми терористи, а Київ. До того ж це — підстава для Путіна відмовитись від зустрічі у нормандському форматі (Україна, Німеччина, Франція, Росія), запланованому на вересень у Китаї під час саміту країн «великої двадцятки». Після того, як Путін помирився з турком Ердоганом, він став почувати себе впевненіше і хоче без Порошенка вирішувати з німкенею Меркель долю України. Ну і, нарешті, третя версія резонансної події – спонтанна. Кажуть, що насправді на кордоні з Україною відбулась перестрілка між п’яними співробітниками ФСБ та російськими прикордонниками. Але щоб приховати це, вирішили усе зіпхнути на українців. На користь цієї версії свідчить той факт, що про українських терористів заговорили аж через чотири дні після їхнього «нападу». Але хоч би що мав на умі кровожерливий російський фюрер, кримські події ще раз засвідчують: поки існує Російська імперія, у спокої Україну вона не залишить. Ніяким Кримом та Донбасом Кремль не обмежиться. Їм потрібно знищити всю Україну, і від цих спроб «імперія зла» не збирається відмовлятися. Причому цього прагне не лише Путін, а й абсолютна більшість росіян. А тут ще — 25-та річниця нашої Незалежності. І їх починає трусити, як нечистого від ладану. Не можуть дозволити, щоб наше свято пройшло у спокої… Карикатура із сату vitki.org
