ЧИ ПОСЛУЖИТЬ ЧЕСНИМ ВИБОРАМ ЕКЗИТ-ПОЛ - «Волинь» — незалежна громадсько–політична газета
Курси НБУ $ 28.32 € 32.11

ЧИ ПОСЛУЖИТЬ ЧЕСНИМ ВИБОРАМ ЕКЗИТ-ПОЛ

Мабуть, на другому місці по глибині зацікавленості після питання «А хто ж стане наступним Президентом?» стоїть таке: «Як пройдуть самі вибори?»...

Інтерес до виборів Президента в українському суспільстві дедалі більше посилюється, хоч офіційно президентська кампанія ще не стартувала. Мабуть, на другому місці по глибині зацікавленості після питання «А хто ж стане наступним Президентом?» стоїть таке: «Як пройдуть самі вибори?» Одним із дієвих засобів суспільного контролю за чесним результатом виборів у світі визнано exit poll (екзит-пол) — опитування виборців, які проголосували при виході з виборчих дільниць. Тож темою чергового засідання прес-клубу реформ в редакції «Волині» було використання його як засобу забезпечення проведення чесних і прозорих виборів Президента України.
Свої думки на засіданні прес-клубу, який вів головний редактор «Волині» Степан Сачук, висловили і відповіли на запитання присутніх журналістів народний депутат України Володимир Бондар і голова обласного відділення комітету виборців України Олександр Стірко.

Володимир Бондар: — Справді використання будь-яких додаткових контролюючих моментів після виборів у Мукачевому зростає і досить серйозно. Там результати екзит-полу були протилежні до результатів, які були озвучені потім територіальною виборчою комісією. Притому, екзит-пол проводився не однією службою, а кількома, і результати їх суттєво не відрізнялися. Це ще одне свідчення того, що результати виборів були сфальсифіковані. Це ж засвідчили й оригінали протоколів з виборчих дільниць. Я далекий від думки, що на президентських виборах повториться у всій Україні те, що було в Мукачевому. Але насторожує те, що суспільство вже готують до відповідної думки, відповідних настроїв щодо результатів виборів. Ось тут може дуже допомогти екзит-пол. Варто наголосити, що ті екзит-поли, які проводилися під час минулих президентських виборів лише на два-три відсотки відрізнялися від офіційних результатів виборів.
Олександр Стірко: — В ході президентської кампанії зростатиме увага до соціологічних досліджень, які проводяться саме експертними соціологічними структурами. Саме після подій у Мукачевому тема екзит-полу виходить на одне з головних місць. Екзит-пол дає певні орієнтири відразу після закриття дільниць. Це винахід телевізійних компаній у США, у 60-і роки минулого століття. Малося на меті отримання оперативної інформації в день голосування і побудову на їхній основі телешоу, телепрограм, які б зацікавили телеглядачів. Мета екзит-полів — це і прогнозування результатів виборів, і громадський контроль за чесністю проведення голосування та аналіз електоральної поведінки громадян.
Екзит-пол — це доволі складна соціологічна робота. Екзит-пол завжди дає прогнозні об’єктивні характеристики результатів виборів. Як правило, опитування в Україні проводять три конкуруючі між собою структури. Це центр «Соціс», фонд «Соціальний моніторинг», Київський міжнародний інститут соціології. Вони за 10—12 років сформували своє ім’я, цим ім’ям дорожать, і не зацікавлені навіть за великі гроші зіпсувати собі імідж компанії. На жаль, замовниками екзит-полу в Україні виступають громадські організації, а телеканали не виявляють зацікавленості.
Володимир Бондар і Олександр Стірко відповіли на запитання журналістів.
— Наскільки затребуваними є соціологічні служби у нас? Те, що опитування фінансуєтсья переважно з-за кордону, викликає підозру в певних колах. Чи є у нас структури, незалежні від іноземного фінансування?
В. Бондар:
— Традиційними замовниками екзит-полу є телекомпанії. На превеликий жаль, власники телеканалів в Україні належать до певних політичних сил. На мою думку, ці власники не зацікавлені, щоб наші люди якнайшвидше отримали об’єктивну інформацію. Ви бачите, яку вони інформацію подають. Тому вони й не виступали і не виступають замовниками. Те, що замовники з-за кордону, не свідчить про їхню зацікавленість в певних результатах. Це не просто — проводити екзит-пол. Я переконаний, що ті структури, які досі проводили такі дослідження, і на цих виборах видадуть об’єктивні результати. Але може так статися, що ці результати носитимуть серйозний політичний характер. Можемо мати на основі цих результатів події, близькі до грузинських подій.
О. Стірко: — Чому кажуть, що результати екзит-полу вигідні для опозиційних сил, не знаючи, якими будуть результати виборів? Щодо технологій екзит-полу, то тут відбираються типові міста, села, у них типові дільниці, щоб сформувати базу вибірок. У Польщі, наприклад, на попередніх президентських виборах телеканали замовили опитування 100 тисяч громадян. У нас було опитано 10 тисяч. У нас, я певен, коли телекомпанії стануть бізнесовими, не належатимуть певним політичним силам, інтерес до екзит-полу тільки зростатиме.
— Чи є приклади у світі, коли результати екзит-полу впливали на події після виборів? Чи можливо це в Україні?
В. Бондар:
— Такий приклад — Грузія, де ці результати суттєво відрізнялися від офіційних результатів. І це привело до зміни ситуації в країні взагалі. Україна матиме свою модель розвитку подій, якщо дані екзит-полу будуть суттєво відрізнятися від офіційних. Я не сумніваюся, що в Україні можливі серйозні заворушення, якщо результати виборів будуть сфальсифіковані. Ви знаєте, який серйозний резонанс в суспільстві викликала фальсифікація виборів у Мукачевому. Я думаю, в масштабах України влада на таке не піде.
— Професор Іванов з Київського інституту журналістики сказав, що на виборах 2002 року у ЦВК були вже готові результати виборів, за якими перемагав блок «За ЄдУ». Тоді посол США зустрівся з Кучмою і показав йому результати екзит-полу, за якими перемагала «Наша Україна». І тоді фальсифікування було припинено. Чи так це було?
В. Бондар:
— Я не знаю, чи була така зустріч, але вважаю, що «Наша Україна» перемогла тому, що нам вдалося забезпечити 100-відсотковий контроль на дільничних комісіях. На наступних виборах ми будемо застосовувати декілька видів контролю. Збиратимемо протоколи, і важливу роль відіграватиме екзит-пол.
— Новий прес-секретар прем’єра Ганна Герман сказала, що «тільки сліпий може не бачити, що Президентом буде Янукович». Наскільки такий тиск може впливати на виборців? І наскільки той компромат, який раз за разом застосовують проти Юлії Тимошенко, може вплинути на результати виборів, якщо БЮТ піде разом з Блоком Віктора Ющенка?
О. Стірко:
— Зростання рейтингу Януковича показує, що вплив подібних прийомів є. Застосування ж компромату щодо Юлії Тимошенко — це питання, як створюються штучні інформаційні приводи. Але це вплине на поведінку виборців тільки в короткостроковій перспективі. А тиск триватиме до виборів. Якщо газета «Сегодня» під контролем групи Януковича, то у відповідь розгортається випуск газет «Без цензури», «Так!». З початком офіційної кампанії ситуація поміняється, бо закон гарантує однаковий доступ усіх кандидатів до засобів масової інформації.
В. Бондар: — Ми готові до нападок на Віктора Ющенка і Юлію Тимошенко. Але серйозних доказів їх вини у влади нема і бути не може. Якби ці докази були, то ці політики давно несли б відповідальність, влада знайшла б таку можливість. Але жодного компромату за час їх роботи в уряді немає.
— А чи не вважаєте ви, що й названі вами соціологічні служби можна купити і три основні з них будуть працювати на сфальсифікування? Що можна зробити, щоб такого не трапилося?
О. Стірко:
— Такий варіант, що будуть пропонуватися великі гроші, — можливий. Але в цих структурах працюють люди за 40—50 років і вони дорожать своїм реноме. Це ж перекреслити і кар’єру, і майбутнє. Потрібні дуже великі гроші, щоб їх купити. Ризикну сказати, що це фахівці, які все ж даватимуть об’єктивну картину.
В. Бондар: — Можуть спрацювати хіба неекономічні засоби впливу. А спроби підкупу стануть надбанням ЗМІ ще до виборів. І це буде не на користь кандидата від влади.
— Як все ж зробити, щоб в суспільстві відчувався інтерес до чесності, прозорості виборів, до того ж екзит-полу?
В. Бондар:
— Я прогнозую, що інтерес і до виборів, і до екзит-полу в суспільстві буде значний. У Мукачевому був великий інтерес до результатів екзит-полу, люди приходили, казали, що йому вірять. І це теж вплинуло на розвиток подій після виборів. Уявіть собі, що буде в масштабах країни.
О. Стірко: — Понад 70 відсотків населення України заявляє, що готові взяти участь у виборах. То невже цим людям не буде цікаво, якими насправді будуть результати виборів? Ось тому велике значення матиме екзит-пол.
Володимир ЛИС.