7 жовтня у Польщі почнеться чергова антиукраїнська істерія

 

Режисером стрічки є Войцеха Смажовський, який любить вражати глядача важкими сценами вбивств, гвалтувань, тощо. Тож на думку соціального психолога Олега Покальчука, цей фільм принесе для стосунків обох народів набагато більше шкоди, ніж навіть визнання польським парламентом волинської трагедії геноцидом. Пан Покальчук так пояснив свою думку у виданні «Хвиля»:

«Загал (особливо польська молодь) на всілякі слова, постанови реагує або мляво, або взагалі ніяк. Всі оті “слова” про трагедію — це для більшості народу певна абстракція, яку належало б спочатку якось у свідомості впорядкувати, над тим більш-менш впорядкованим матеріалом подумати, а коли воно все змужує до розумової нелегкої праці — на біса ото над цим заморочуватися?

А яскрава картинка — знову й знову повертатиметься із підсвідомості. Так що черговий клин у стосунки вбито фахово. Й, на жаль, надовго.

А ось коли отой загал і молодь піде в кінотеатр й побачить українця, який із перекривленим обличчям сокирою вбиває невинного симпатичного поляка (а може — вилами, а може — гвалтує яку пенсіонерку, чи, наприклад, підпалює якогось чергового “розп’ятого хлопчика”), то це (та ще й у майстерному виконанні ) — вріжеться у пам’ять глядача незалежно від його бажання, й протягом довгих років буде “раптом” впливати на його поведінку і політичні та культурні орієнтири. І “зміст фільму”, його “благородна ідея”, “благородний задум” — все це матиме практичне значення виключно для кінокритиків, які ще довго, пишучи й обсмоктуючи різні дурниці, будуть заробляти на своїх спекуляціях бабло.

А яскрава картинка — знову й знову повертатиметься із підсвідомості. Так що черговий клин у стосунки вбито фахово. Й, на жаль, надовго».