Деколи я люблю сам для себе купити букет. Тому й завернув позавчора на квітковий ринок біля Луцького ЦУМу у Луцьку. Закортіло півоній, які завжди щовесни висаджувала мама, а потім серед літа вони красиво розквітали. — Тридцять копійок за пуп’янчок,— запропонувала квітникарка. Даю їй гривню, подивився в очі і дякую. — Ви така гарна, бабусю! — Не гарна я,— відповіла. — Чому ж? — Дочка у мене померла. Квіточку свою похоронила. Мене, мов струмом пронизало. Висловив співчуття і кажу: — Тоді купую у вас цей букет за десять гривень. Ви ж, певно, стратились, тому й принесли на продаж півонії. Бабуся знітилась, не хоче брати в мене десять гривень. Зійшлися на п’яти гривнях. Наостанок пропонує: — Тоді додам до букета ще кілька квіток. Я даремних грошей не хочу. — З отих рожевих і білих ніжних пуп’янків учора на столі ведучого рубрики розцвів букет сумних півоній. Це фото надіслав на наш конкурс читач із села Мочулки Турійського району Василь Мельничук. Він сфотографував з півонією свою внучку Світлану.
