Бурштинові землі вимагають через суд
Чотири фірми, яким весною не дозволили розпочати геологічне вивчення родовищ бурштину на півночі області, тепер у Рівненському окружному адміністративному суді вимагають, щоб Держгеонадра надали їм потрібні спецдозволи
Левко ЗАБРІДНИЙ
Із позовами звернулися «Георесерчінг», «Амберг майнінг компані», «Зірка Рівненщини» та «Інвестнерудопром». Минулої п’ятниці колегія суддів розпочала розгляд справ. Фірми пов’язані між собою й інтереси їхні відстоює один адвокат – Сергій Удовиченко. На підприємствах стверджують, що Державна служба геології та надр, попри те, що обласна рада не надала свого погодження, весною не надіслала відмов у видачі спецдозволів, а тому нібито спрацювала так звана мовчазна згода, тож вони запевняють: мають право добувати бурштин на Рівненщині. Тим не менше, звернулися до суду, аби все «узаконити».
«Зірка Рівненщини» претендує на 1,6 тисячі гектарів ділянки «Вири» на Сарненщині, «Інвестнерудпром» — на 85 гектарів дубровицької ділянки «Ясинецька», «Амбер майнінг компані» просило 1,3 тисячі гектарів на ділянці «Труска Гребля» Сарненського району, а «Георесерчінг» — 1,8 тисячі гектарів на сарненській ділянці «Чудель». Весною, коли вони звернулися до Рівненської обласної ради за погодженням, ту пікетували мешканці поліських районів, заявляючи, що готові розпочати війну, якщо до прийняття обіцяного закону про старательський спосіб бурштинодобування на Полісся пустять приватні фірми.
Підприємства вимагають визнати протиправною бездіяльність Держгеонадр щодо нерозгляду їхніх заяв про геологічне вивчення та дослідно-промисловий видобуток бурштину.
Зазначимо, «Інвестнерудпром» зареєстроване у селі Селець Дубровицького району, всі інші фірми – у Сарнах, проте поєднують їх спільні власники. Серед засновників підприємств — Володимир Ніколаєв, Андрій Чуба, Юрій та Андрій Колесніченки, Сергій Гордієв, Євген Міщенко та Володимир Ткаченко.
Розглядає позови в адмінсуді колегія суддів, до якої входять Андрій Сало, Людмила Жуковська та Юрій Гломб. У ролі відповідача – не лише Держгеонадра, а й Рівненська обласна рада.
— У суді підприємства вимагають визнати протиправною бездіяльність Держгеонадр щодо нерозгляду їхніх заяв про геологічне вивчення та дослідно-промисловий видобуток бурштину. Хочуть зобов’язати службу укласти з ними угоду про умови користування надрами та видати спецдозволи, — розповідає Богдан Гречко, начальник відділу юридичного забезпечення Рівненської обласної ради. – Покликаються у позовних заявах на принцип мовчазної згоди, яка настає, якщо фірмам, які просять спецдозвіл, не надсилають офіційного погодження або відмови. Фірми наполягають, що Державна служба не надіслала їм офіційну відмову, чим порушила процедуру, а тому вони вже нібито можуть працювати на родовищах. У Держгеонадрах же показують листи, які відправляли. У них справді нема відмови, йдеться про те, що повертають фірмам документи на доопрацювання через технічні помилки.
На думку чиновника, так звана «мовчазна згода» – не підстава для видачі спецдозволу. Якщо фірми апелюють, що мають право розпочати геологічне вивчення без санкціонування, то навіщо було звертатися до суду?
