Колись наш покійний колега Петро Марценюк, який пройшов за своє чесне слово гулагівські табори Колими, любив співати: “Я за добрий десяток Америк пів-Полісся свого б не віддав”...
Колись наш покійний колега Петро Марценюк, який пройшов за своє чесне слово гулагівські табори Колими, любив співати: “Я за добрий десяток Америк пів-Полісся свого б не віддав”. І я не віддам. Було якось, що за один лише тост при щедрому столі після газетного семінару мене хотіли посватати у журналістику в іншу область. Відмовився. І мудрий перший секретар того обкому партії сказав дуже правильно: кожен вазон мусить рости у своєму горщику. Ще якось було, коли вся моя сім’я поїхала на море. Я не пристав до родинної компанії, бо на морі завжди втомлююсь. І поїхав у круїз по волинських озерах. Такого солодкого відпочинку не знав ніколи. Яка то радість: прокинутися на світанку і побачити, як у колисці озерного очерету гойдається сонце. Випадає нагода провести кілька днів відпустки на Світязі. Наступного тижня з вами буде спілкуватися Олександр Нагорний. Його телефон 2-51-02.
